Це може призвести до засудження не тільки лідерів контрольованих ними терористів “ДНР” та “ЛНР”, а й російських чиновників.
Про це пише політолог, старший науковий співробітник Атлантичної ради Аріель Коен.
Крім того, продовжує автор, це може стати причиною для нового раунду санкцій проти Кремля. Це досить великий стратегічний прорахунок Росії, яким може скористатися Захід. Тим не менш, Москва продовжує заперечувати очевидне, зазначає політолог.
Кремль стверджує, що прецедентів створення подібних трибуналів не існує, посилаючись, як мінімум, на три випадки, коли цивільний літак був збитий радянськими, ізраїльськими та американськими військовими в 70-х і 80-х роках. Тим не менш, у всіх трьох згаданих випадках країни визнали свою відповідальність, а Ізраїль і США ще й виплатили репарації.
"Якби Росія сьогодні визнала свою вину, то справа навряд чи б дійшло до Ради Безпеки", - підкреслює колумніст.
Але первісною реакцією Москви стало повне заперечення своєї причетності і протистояння спробам зібрати більше інформації. Перебуваючи під постійним тиском, Росія стверджує, що згодна на міжнародне розслідування, але наполягає на тому, що факти заплутані.
"Однак після того, як Росія застосувала право вето в Радбезі ООН, це питання, очевидно, буде піднято у Генасамблеї. Саме цього в Кремлі, ймовірно, не врахували. Генеральна Асамблея більше не є дружнім Росії органом, як це було раніше. Росія втратила підтримку ряду країн, що розвиваються, в тому числі мусульманських сунітських еміратів Перської затоки, які не пробачили Кремлю підтримку режиму Асада в Сирії та шиїтської теократії Ірану ", - пише Коен.
За словами політолога, звичайно, справа не просто в підтримці терористів на сході України. Кремль, можливо, побоюється, що трибунал вкаже на причетність до трагедії високих чинів російської армії або навіть політиків. Крім того, Москва побоюється, що трибунал публічно продемонструє переконливі докази близьких зв'язків між Росією і українськими сепаратистськими групами. Нарешті, над Росією нависає загроза економічних або транспортних санкцій. Отже, їх відповідь: "Ні!".
"Голосування в Радбезі ООН наводить на думку, що інший світ бачить трагедію МН17 інакше, ніж Росія, і, відкидаючи створення трибуналу, РФ, можливо, заклала основу для більш незручних і навіть потенційно згубних наслідків - а саме для голосування в Генасамблеї ООН та інших юридичних прийомів, про які Москва пошкодує ", - резюмував Коен.
