1 листопада 1941 року відкрито міст між США і Канадою над Ніагарським водоспадом («Райдужний міст»)
В 19 столітті практично в усьому світі в моду увійшов туризм, в тому числі і міжнародний. І, звичайно ж, Ніагарський водоспад став місцем паломництва численних туристів з різних країн, і незабаром туризм став основною галуззю в цьому регіоні.
«Райдужний міст».
Але для зручності пересування потрібна була переправа через річку Ніагару (яка відділяє американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо), і в 1848 році був побудований спочатку пішохідний, а потім і Ніагарський підвісний міст архітектора Чарльза Еллета, який 1855 року був замінений іншим підвісним мостом архітектора німецького походження Джона Роблинга (який згодом побудував Бруклінський міст у Нью-Йорку). Після закінчення Громадянської війни в США (1861-1865) залізниця New York Central стала рекламувати Ніагарський водоспад як центр задоволень і місце весільних подорожей. У зв'язку із збільшеним залізничним рухом в 1886 році кам'яно-дерев'яний міст Роблінг був замінений мостом Лефферта Бака, зробленого в основному з металевих конструкцій. Цей міст досі використовується для залізничної переправи через річку. Перший металевий арочний міст біля водоспаду був побудований в 1897 році, відомий сьогодні як Міст стрімких вирів. Використовується для автомобільного, залізничного та пішохідного руху між США і Канадою відразу за водоспадами нижче за течією. 1 листопада 1941 року комісія по мостах закінчила третю переправу в безпосередній близькості від водоспадів, побудувавши Райдужний міст (Rainbow Bridge), що використовується для автомобільного та пішохідного руху. Свою назву він отримав з-за веселки, що постійно висить над водоспадом, так як промені сонця, перетинаючись з бризками, заломлюються і перетворюються в веселку.