Дівчина розповіла історію про свої "похорони живцем", які повернули її до життя

Мабуть, у кожного з нас бувають моменти, коли ми перестаємо цінувати життя. Кому-то повернутися назад в колію допомагає підтримка рідних, іншим - психологи, а третім - "похорон живцем", інформує UkrMedia.

Про процедуру, яка трохи страшно звучить, розповіла у своєму Facebook, Марія Семенова.

Марія довгий час прожила в Японії. Одного разу під час перебування в тій країні у неї почалася депресія. Жінка набрала зайву вагу, перестала за собою стежити. А потім їй перехотілося жити.

Дізнавшись про ситуацію, що склалася, подруга Марії повела її в клініку, сказавши, що там проводять процедуру, після якої життя кардинально змінюється.

"Прийшли, заповнили папери. Так от, заходжу я туди, а там посередині кімнати стоїть труна", - поділилася Марія.

За її словами, лікар поставив їй кілька запитань, видав їй нарядний одяг для покійних і попросив лягти в труну. Він пояснив, що пацієнт повинен відчути себе так, як ніби він вже помер. При цьому він показав кнопку, натиснувши яку, можна було покликати на допомогу.

"Я лягла. Всередині був дивний запах. М'який атлас яскравого кольору. Намистинки по периметру".

Всередині грала траурна музика, з щілин було видно слабке світло кімнати. У якийсь момент жінка відчула, що труну піднімають і занурюють в машину. Коли вона спробувала натиснути на кнопку, то зрозуміла, що вона не працює. Марія почала кричати, але ніхто не реагував. Вона майже почала задихатися, коли відчула, що труну спустили на мотузках вниз і почали засипати землею.

"Я починаю вже в істериці на весь голос кричати. В голові мільйон думок. Що я потрапила до сектантів, мене вбивають і, швидше за все, подруга з ними в змові. Я почала ще більше верещати, як свиня на бойні, і копати ногами. А найстрашніше - я почала задихатися. Я ридала, і соплі текли по щоках, заливалися у вуха. Із-за тісноти я навіть не могла витерти обличчя. Я лежала руки були по швах. У тісному горбу", - розповіла Марія.

Їй було холодно через сиру землю, і вона почала сильно замерзати і навіть втрачати свідомість. Героїня зрозуміла, що не хоче смерті і почала згадувати рідних.

"Перед моїми очима відразу спливли картинки з минулого. Як я народила і тримала доньку на руках. Її перші кроки. Її кіски, які я заплітала кожен день. О боже, я зовсім забула про свою дочку з-за своєї уявної депресії. Я згадала, що взагалі перестала дзвонити мамі. Згадала, що життя таке прекрасне. Що життя чудове. А я тут в труні вмираю. І мене вбивають мої улюблені японці, яких я так обожнювала".

Незабаром відчинилися двері, і жінка зрозуміла, що знаходиться в тій же клініці. З'ясувалося, що насправді всі пережиті відчуття були комп'ютерною ілюзією.

Дівчина ще довгий час приходила в себе.

Після цієї процедури Марія схудла, привела себе в порядок і, найголовніше, полюбила життя і позбулася від суїцидальних думок.

"Не хочу більше туди. Хочу жити тут і зараз", - підсумувала Марія.