В Туреччині серед руїн міста Лаодікеї знайшли статую римського імператора Траяна (правив у 98-117 роках нашої ери), повідомляється на сайті видання Hürriyet. Ймовірно, статую виготовили в 113 році, і, можливо, скульптор навіть бачив імператора. Під час землетрусу статуя розвалилася на 356 шматків, які залишилися лежати поруч один з одним, інформує Ukr.Media.
Давньогрецьке місто Лаодікея знаходилося на кордоні Карії та Лідії, в центральній частині сучасної Туреччини. На цьому місці знаходилося давньогрецьке поселення Діосполіс, яке, мабуть, було зруйноване. У 261-253 роках на його місці правитель держави Селевкідів заснував місто і назвав на честь своєї дружини Лаодіки. 133 року до нашої ери воно потрапило під владу римлян. Місто знаходилося на торговому шляху і швидко стало процвітати. У місцевості, де перебувала Лаодікея, часто траплялися землетруси. Під час одного з них, в 60 році нашої ери, місто було повністю зруйноване. Але, як пише римський історик Тацит, його жителі були настільки багаті, що збудували місто на свої кошти, не звертаючись за допомогою до імператора. Місто пережило Римську імперію і продовжувало існувати в часи Візантійської імперії. Лаодікея була зруйнована під час вторгнення монголів у XIII столітті.
Під час розкопок Лаодікеї турецькі археологи під керівництвом професора Джелаля Шимшека знайшли статую імператора Траяна, при якому Римська імперія досягла максимальних розмірів. Він приєднав Дакію, держава, яке знаходилася на території сучасної Румунії, Набатейське царство (територія сучасних Йорданії та Ізраїлю), частини Парфянського царства. Статую висотою в три метри знайшли в патіо, поруч з фонтаном (де конкретно, в замітці не уточнюється). Вона була розбита на 356 шматків, мабуть, під час землетрусу, але всі вони залишилися лежати разом. У тому ж патіо дослідники знайшли іншу статую, меншого розміру, яка зображала ворожого солдата зі зв'язаними за спиною руками.
Ймовірно, статую зробили в 113 році, ще за життя імператора. Можливо, скульптор навіть бачив Траяна. Скульптура зображує Траяна на весь зріст, одягненого у короткий хітон і обладунки. «Зображення на обладунках видно дуже добре. У верхній їх частині зображений бог грому Юпітер, а в центральній частині - горгона Медуза. На обладунках видно зображення двох грифонів, символів бога Аполлона. Ми знаємо, що Аполлон був покровителем мистецтв. Його символи нагадують про те, що імператор у свій час був покровителем мистецтв», - пояснює Шимшек.
Люди населяли Анатолійський півострів ще в кам'яному столітті, тому не дивно, що археологи знаходять в Туреччині артефакти різних епох. В епоху неоліту тут існував культ черепів, а в знаменитому неолітичному поселенні Чатал-Хююк археологи кілька років тому знайшли скульптуру жінки, створену вісім тисяч років тому.
