Терапевт з Англії залишив лікарню, в якій працював 23 роки, після того, як попросив матір маленької пацієнтки зняти нікаб — закритий мусульманський головний убір. Лікар запевняє, що не чув жінку з-за хустки, але у відвідувачки інший погляд на подію, інформує Ukr.Media.
Протягом 23 років доктор Кіт Уолверсон вів терапевтичну практику в лікарні Королівського університету в місті Сток-он-Трент, Англія, і мав ґрунтовний послужний список. В один із днів в його кабінет зайшла жінка, бесіда з якої раз і назавжди змінила кар'єрний шлях фахівця.
Відвідувачка привела на огляд десятирічну доньку, яка страждала від тонзиліту. Уолверсону коштувало великих праць дізнатися про симптоми дівчинки без огляду: мати була мусульманкою і не стала знімати нікаб на час прийому, а тому лікар не міг розчути, що вона говорила.
Нікаб — це мусульманський жіночий головний убір, який майже повністю закриває обличчя, залишаючи лише проріз для очей. За словами Уолверсона, раніше він не звертався до жінок з проханням роздягнутися, бо в кабінеті лікаря пацієнтки за необхідності самі знімали вуалі.
Проблема вимагала рішення, і терапевт його знайшов: попросив мати пацієнтки зняти нікаб «заради безпеки дочки». Лікар стверджує, що звернення було ввічливим.
Я запитав її: «Не могли б ви зняти хустку з обличчя, тому що це дуже ускладнює спілкування». Зазвичай такі проблеми не виникають, тому що пацієнтки роблять це автоматично. Я подумав, що будь-який батько буде вдячний, якщо лікар спробує зробити лікування дитини повністю безпечним.
Мати без заперечень виконала побажання лікаря, розповів Уолверсон, але вже через півгодини після консультації в кабінет доктора прийшов її чоловік. Гість повідомив, що його дружина не хотіла знімати нікаб, але фахівець відмовився продовжити огляд, якщо вона не підкориться.
Пізніше чоловік відвідувачки поскаржився на поведінку терапевта в Генеральну медичну раду — орган, що регулює роботу медиків у Великобританії. У своїй письмовій скарзі чоловік, за словами Уолверсона, назвав його поведінку грубою і розповів про якісь брудні натяки доктора. Керівництво лікарні миттєво відреагувало на заяву звільненням.
Він сидів біля дверей мого кабінету і загрозливо дивився мені в очі кожного разу, коли я виходив за новим пацієнтом. Потім він подав офіційну скаргу, і мені заборонили працювати в центрі. Дружина сказала йому, що відчула себе жертвою расової дискримінації.
18 травня Уолверсон остаточно покинув лікарню після того, як дирекція і Генеральна рада почали розслідування його поведінки. Чоловік не вважає себе винним, але не знає, як відновити репутацію.
Прагнення лікаря провести ретельну консультацію для безпеки пацієнта було неправильно витлумачено і названо актом расизму. Я більше не хочу бути лікарем. Я відчуваю, що постраждав від великої несправедливості. У цій країні не залишиться лікарів, якщо ми будемо продовжувати лікувати пацієнтів таким чином. Я дуже засмучений.
Історія Уолверсона підняла ажіотаж серед представників медичної спільноти Британії. Думки докторів розділилися: деякі слідом за терапевтом вирішили, що носіння нікабу в кабінеті лікаря могло поставити під загрозу безпеку дитини.
Лікар повинен з розумінням ставитися до релігії пацієнта, але безпека завжди повинна бути на першому місці.
