Педагог не стала карати ученицю за напис на стіні у школі, натомість вона вирішила підтримати дівчину і дати поштовх жити далі

Вчителька побачила, що хтось залишив напис на стіні жіночого шкільного туалету, але вона не стала шукати хуліганку і кликати в школу її батьків. Замість цього, вона довела, що бути справжнім педагогом — це вміти піклуватися про дітей. І завдяки її підтримці в авторки сумної записки тепер знайдеться привід жити (і не лише в неї), інформує Ukr.Media.

Ешлі Ферраро, викладачка англійської мови в середній школі Голдена, штат Колорадо, США, помітила сумне послання, залишене однією з учениць на стіні жіночого туалету.

"Чи варте життя всієї цієї фігні?" — запитала дівчинка.

Побачивши напис вперше, жінка подумала, що треба терміново зафарбувати його або стерти. Але потім їй у голову прийшла інша думка.

Якщо ми зробимо це і проігноруємо таке питання, то людина, що поставила його, продовжить страждати далі.

Ешлі придумала, як надати пригніченій учениці підтримку, зберігши, при цьому, її анонімність. Вчителька попросила інших дітей написати записки на самоклеючих стікерах з добрими та позитивними посланнями й оточити ними графіті на стіні туалету. Діти підтримали ідею, і на стіні з'явилося понад 50 життєствердних записок.

Учні поділилися з дівчинкою декількома ідеями про те, чому їй взагалі варто жити це життя:

"Так, бо ти важлива і прекрасна!"

Виявилося, що підлітки сповнені добра і любові та готові ділитися ними з тим, кому погано:

"Так, тому що нічого не триває вічно. Сльози та біль допоможуть тобі стати сильніше. Обіцяю"

А думка, що все пройде, виявилася серед юних філософів популярною:

"Так, тому що нічого не триває вічно, (хворобливі) моменти завжди проходять."

Діти нагадали сумній дівчинці, що для щастя не треба багато, особливо якщо вмієш цінувати прості радості:

"Так, тому що всю цю фігню компенсують або нівелюють маленькі радості життя: смачна їжа, сон, тусовки, моменти, проведені з сім'єю, прослуховування улюблених пісень, душ, заняття видом спорту, який тобі подобається."

А ще підлітки вважають, що не варто забувати про тих, хто знаходиться поруч:

"Я думаю, життя того варте, тому що в ньому є люди, які турбуються про тебе. Ти важлива, тобі судилося бути тут, ти тут з якоїсь причини. Я знаю, що життя може бути важким, але світло в кінці тунелю буде."

Хтось підрахував ясні та похмурі дні і вирішив, що перемагають перші, і це вже точно схоже на привід любити життя:

"В житті більше хороших моментів, ніж поганих. Живи заради таких днів."

Школярі написали дівчинці багато записок, і, навіть не знаючи, хто вона, встигли її полюбити:

"Так, тому що тебе люблять!"

"Я була дійсно вражена тим, скільки дітей взяли участь", — сказали Ешлі Ферраро, яка і почала цю добру акцію.

Цей раптовий проєкт настільки зачепив адміністрацію школи, що записки розмістили в коридорі, щоб кожний учень (і вчитель) міг відчути трохи підтримки та любові. А одна зі школярок, надихнувшись спонтанним флешмобом душевного тепла, створила в школі фонд підтримки для товаришів, котрі засумували. Вона збирає гроші на профілактику самогубств і кризові послуги.

Підлітки довели, що вони вміють підтримати не гірше за дорослих.