У цей час жінка навчалася, працювала та випустила книгу.

Як навчитися бути завжди вдячним, з кожної ситуації брати урок і досвід та оточувати себе виключно позитивними людьми? На це питання, мабуть, немає однозначної відповіді. Кожен повинен розібратися в першу чергу в собі самому, інформує Ukr.Media.

Зараз ви дізнаєтеся про жінку на ім'я Марта Мейсон, яка попри те, що майже все життя провела в капсулі, зберегла неймовірний оптимізм, силу духу і завжди була вдячна долі.

Марта народилася в 1937 році. Як і всі діти, вона була активною, веселою, ходила до школи і з задоволенням грала з друзями у дворі. В 11-річному віці дівчинка захворіла на поліомієліт, яким заразилася від свого брата. Тільки після його смерті у неї почали проявлятися схожі симптоми. Але, щоб не лякати батьків вона замовчувала свій стан. А коли ці симптоми вже не можна було приховати, дівчинку забрали в лікарню.

Приблизно через місяць у Марти атрофувалися м'язи, вона не могла рухатися і навіть дихати самостійно. Тому її помістили в апарат штучного дихання, який називали «Залізні легені». Принцип дії такої капсули в тому, що зміна тиску повітря всередині неї допомагає дихати прикутим до ліжка пацієнтам. Для цього все тіло людини, крім голови, повинно знаходитися всередині залізного бака.

Лікарі не давали жодних шансів дівчинці, максимум рік життя. Але незважаючи ні на що, Марта прожила ще 61 рік. Звичайно ж, колосальну підтримку надали рідні та близькі. І дівчина жила, хоч це було складно.

Марта в капсулі змогла закінчити школу з медаллю та два престижних ВНЗ. Вона отримала спеціальність журналіста і навіть працювала у місцевій газеті. Спочатку їй допомагала в цьому мама, але пізніше з'явилися комп'ютери, які могли розпізнавати голос і перетворювати сказане в текст.

До речі, в редакції наголошують, що у Мейсон був неймовірний талант, адже саме її статті користувалися популярністю в читачів.

У Марти було багато друзів, вона ніколи не впадала у депресію, а навпаки, завжди була душею компанії.

Журналістка видала свою книгу під назвою «Вдих-видих: життя в ритмі апарату штучного дихання», де розповідає, як треба цінувати життя і не витрачати час на вигадані депресії і проблеми.

Утім, Марті можна було «виходити» з капсули, але тільки на дуже короткий термін і досить рідко. «Жити з думкою, що твоє життя обірветься в будь-яку хвилину дуже складно, саме це і давало мені сил радіти кожній секунді», — зізналася авторка у своїй книзі.

Марта Мейсон пережила своїх батьків і померла на 72-му році життя у 2009 році. Її доля — привід зайвий раз замислитися про те, як ви проживаєте своє життя.