Усе життя чоловік знав про те, що він прийомний, але розшукати біологічних батьків не міг. Коли він виріс і вирішив дізнатися про них більше, жінка, яка усиновила його, була вже нездорова і не згадала їх імен. Але через десятиліття родину йому повернув подарунок дружини, інформує Ukr.Media.
Джеймс Пітерс, 62-річний житель американського містечка Веллі Сентер, штат Нью-Джерсі, поповнив ряди тих, хто раптово виявив нових членів родини, не кажучи вже про те, що він дізнався безліч цікавих фактів про себе. І все це завдяки подарунку його дружини на Новий рік — ДНК-тесту.
З самого дитинства Джеймс знав, що він прийомний. Чоловік був дуже вдячний жінці, яка подарувала йому щасливе дитинство і показала, що таке справжня родина. Але все ж таки він завжди хотів дізнатися про своїх біологічних батьків.
На жаль, хоча прийомна мама і готова була допомогти пасинку знайти свою рідну родину, тоді, коли він почав пошуки, вона була хвора. У неї діагностували деменцію, і назвати імена його батьків вона не могла. Через недугу жінка втратила і документи про усиновлення.
Маючи тільки приблизні дані, Джеймс разом зі своїм сином намагався знайти хоч якусь інформацію в інтернеті, але все було марно. Ситуацію змінив подарунок його дружини на Новий рік. Завдяки тесту ДНК чоловік знайшов можливого двоюрідного брата.
Чоловік на ім'я Марк Росс написав йому повідомлення на сайті, де складаються генеалогічні дерева на основі тестів. Він сказав, що, швидше за все, його батько — близький родич Джеймса. Прийомний син одразу ж зв'язався з ймовірними родичами.
Збіглося усе: дата народження, рідкісна особливість — Джеймс з'явився на світ з "вовчою пащею", приблизне місце проживання батьків. Новоспечена тітка пояснила чоловікові, що його мама прожила важке життя, у неї було багато дітей від різних чоловіків, і у якусь мить вона не впоралася зі своїми обов'язками. Це все, що вона знала, оскільки жінка не казала рідним про свої проблеми.
Його батьки померли кілька років тому. Джеймс переживав через це, адже якби він знав їх імена, він би встиг познайомитися з ними. Але він все одно радий, що нарешті дізнався про своє коріння. Тітка надіслала йому фотографії мами й тата, і він щасливий, що хоча б на сьомому десятку років знає, як виглядали люди, які подарували йому життя.
Зараз Джеймс чекає на закінчення пандемії, щоб поїхати і наживо зустрітися зі своєю знайденою родиною. Численні брати і сестри звуть його у гості та постійно спілкуються з ним у соцмережах. Але чоловік зазначає, що його головне щастя у житті — та родина, що усиновила та виховала його.
