Дівчинка залишається ночувати у хлопчика – це нормально чи як?

Зустрічаюся я якось днями з однокласницею. І ніби нещодавно у неї син ще до школи ходив, а виявляється, він уже на другому курсі вишу. Треба ж, як швидко час летить, інформує Ukr.Media.

Питаю жартома:

- Не одружився ще?

Вона сміється:

- Так ми тільки через 2 місяці будемо 18 років його дівчині святкувати. Але вони давно зустрічаються, уже роки 4. Дівчинка хороша, вона у нас часто ночує. Та роки три вже, мабуть.

Я, звичайно, в обчисленнях слабка. Але навіть я можу приблизно обчислити, що хлопчик почав зустрічатися з дівчинкою, коли їй було близько 14 років. Другий курс вишу — це приблизно 19-20 років. Тобто років на два він її старший, значить, почали зустрічатися, коли йому було приблизно 16. Дівчинка ночує роки три — це років з 15? 17?

Чесно кажучи, я дещо зависла. По-перше, неповнолітні. По-друге, у батьків вдома. По-третє, про що думають батьки обох сторін?

Втім, думку мати однієї сторони я тут же дізналася. Приблизно так:

- Та що ти, так навіть краще, ніж десь по під'їздах і чужих квартирах тертися. І потім, вони засиджуються допізна, йому потім її проводжати: а це або таксі — грошей не напасешся, або назад пішки йти, це далеко. Знову ж таки, і я спокійна: він вдома, нагодований, з порядною дівчинкою, а не з тими, від яких невідомо, що підчепиш. Кімната у нього окрема, мені нескладно зайву тарілку супу налити або ще один чистий рушник дати.

Ні, позиція мами хлопчика дуже навіть зрозуміла. Синові навіть напружуватися не треба — у нього дівчина з доставкою додому. Синові добре, мамі спокійно. Проводжати не треба, на оренду житла заробляти не треба, мама ще й їжу подасть — чим погано? Тобто я і позицію хлопчика цілком можу зрозуміти.

А от тепер скажу з позиції дівчинки. Навіть не дівчинки, а вже дорослої тітки. Особисто мене б, навіть як дорослу тітку, дуже б напружували наступні моменти.

Добре, вперлася я ночувати або навіть жити в чужу квартиру. Де, між іншим, якийсь свій уклад, свій режим.

Та найпростіше: я їм з ними або ми з хлопчиком їжу до кімнати забираємо? А посуд хто миє? Я — нашу з хлопчиком? Хлопчик — нашу з ним? Я — всю? Його мама — всю?

Кстаті, я якісь гроші за цю їжу вношу чи як? Внесок якийсь у готування, прибирання квартири та інше вношу? Або мене обслуговують нарівні з сином?

Далі. Лягаємо спати, встаємо. Я йду в душ, виходжу, виходить, повністю одягненою? Там же батьки хлопчика по квартирі бродять. Вночі в туалет — теж на всякий випадок одягтися? Татові й мамі хлопчика теж зайвий раз неодягненими не пройти, бо стороння громадянка в домі?

Блін, елементарно, труси свої випрані — я їх куди сушити повішу? У ванній або до кімнати хлопчика на батарею потягну?

Так дивіться, це мені, дорослій уже тітоньці, дуже незручно. Хоча я, знову ж таки, як доросла і працююча, можу якийсь фінансовий внесок вносити. А тут — дівчинка. Яка, за логікою, набагато більше соромиться, ніж доросла тітка.

Плюс, знову ж таки, з позиції дорослої тітки. Ладно ще, якби я дружина. І у нас, припустимо, якась тимчасова ситуація: збираємо на житло або ще щось. Але тут ми домовляємося: як платимо комуналку, як харчуємося, як прибираємо і так далі. А тут я незрозуміло хто. Чергова Маша, Глаша, Даша, яка в будь-який момент може змінитися іншою. Мені це треба взагалі?

І, до речі, в мене є дочка. Я приміряла ситуацію на себе — у нас ночує її хлопчик. Якщо ви такі дорослі, щоб жити разом, то маєте бути достатньо дорослими, щоб собі це спільне проживання забезпечити. Квартиру винаймайте — коротше, ваші проблеми. Бо як жити — так дорослі. А як щодо решти — то діти. Ні, так не буває. Або-або.

Ладно, уявила зворотну ситуацію — вона ночує у хлопчика. Так дивитесь вище — опис реакції дорослої тітки. А дочці моїй ось це все треба? Ховатися десь у кімнаті у сторонніх людей і не знати, куди свої шкарпетки повісити?

Заради цікавості, поговорила ще з парою мам, у яких дочки. Реакція збігається з моєю практично один в один.

Думаю, так і існуватимуть два табори: батьки хлопчиків і батьки дівчаток. Перші з позицією: як добре і зручно. Другі — ще чого, чому моя дочка повинна робити комусь зручно.

Як ви розумієте, я представник другої частини. Хоча… Може, знайдуться мами хлопчиків, які теж підтримують другу позицію. І навпаки, мами дівчаток, що підтримують першу.