Колись нам обіцяли, що новітні технології звільнять людству час для високого мистецтва, філософії та польотів до інших галактик. Натомість ми отримали будинкові чати. Це дивовижне цифрове гетто, де люди, яких раніше об'єднував лише спільний ліфт і неохоче кивання головою вранці, тепер мають цілодобовий майданчик для демонстрації своїх криз, інформує Ukr.Media.

Юристи кажуть, що будинковий чат тепер прирівняний до громадського місця, і за образу там можна отримати цілком реальний штраф. Як на мене, штрафувати треба вже за саму ідею додавати туди людей без їхньої нотаріально завіреної згоди. Я давно взяв за правило ставити будь-які масові листування на вічно беззвучний режим, щоб зайвий раз не розхитувати нервову систему. Але знайомі час від часу приносять звідти такі повідомлення, що мимоволі починаєш сумніватися в адекватності дарвінівської теорії.

От, наприклад, класична вже історія, яка кочує мегаполісами. Цілком пристойний будинок, дорослі люди з вищими освітами. Керуюча компанія завчасно попереджає про планове відключення світла з дев'ятої до дванадцятої. Закономірно, о дев'ятій нуль п'ять чат вибухає запитаннями «а куди поділася електрика?». Це нормально, ми всі лінуємося читати оголошення. Але далі починається трилер. Хтось у паніці пише: «Сусіди, що з газом? Він шипить, смердить, але не горить! Я вже викликала аварійку!».

Трохи згодом з'ясовується масштабна трагедія: світла немає, автоматичний п'єзопідпал на дорогій варильній поверхні не клацає, а концепція звичайного сірника чи запальнички стерлася з пам'яті як атавізм. З одного боку, це смішно. А з іншого — стає трохи незатишно від усвідомлення, що ми живемо в бетонних коробках поруч із такими людьми.

Або ще один цікавий феномен — тотальне делегування інстинкту самозбереження. Чати розбестили нас ілюзією, що десь існує всемогутній «Адмін». Перегоріла лампа — пишемо адміну, калюжа на сходах — адмін розбереться. Але коли у дворі спалахує сміттєвий контейнер, і людина замість того, щоб набрати 101, фотографує полум'я, кидає в чат і пише: «Адмін, горить смітник, викличте пожежників»... Це вже якась термінальна стадія інфантильності. Здається, ще трохи, і в цей же чат полетять прохання: «Адмін, замов мені каву» або «Адмін, скажи моїй дружині, що я подаю на розлучення, бо мені якось незручно».

Ну і окремий, жанр міської фотографії, про який регулярно розповідають колеги. Це макрозйомка собачих екскрементів на газоні із супровідним питанням на сто квартир: «Чия це собака зробила?». Очевидно, автор кадру щиро сподівається, що зараз хтось зайде в чат, проведе ретельну візуальну експертизу, впізнає авторський стиль свого йоркширського тер'єра і публічно покається.

Здається, ці чати створювали для того, щоб ми могли швидко розв'язувати дрібні проблеми і жити в комфорті. А на ділі ми отримали нескінченне реаліті-шоу, яке щодня доводить: чим більше у нас інструментів для комунікації, тим складніше нам просто спокійно і тихо співіснувати.