Як зміна клімату впливає на дику природу. Одна з найголовніших соціальних проблем на сьогодні — глобальне потепління. Як ми можемо допомогти планеті — у статті.

Початок XXI століття почався з 10-ти найбільш спекотних років за всю історію метеорологічних спостережень, а в 2018 році досягла рекордних позначок температура світового океану. Зміна клімату вже приносить шкоди планеті, і голодуючі білі ведмеді - лише один з прикладів. Еколог Нікі Раст з Ньюкаслського університету (Англія) розповіла про сумні причини навали полярних хижаків на поселення архіпелагу Нова Земля, інформує Ukr.Media.

По мірі того, як температура океану зростає, а крижані покриви - мисливські угіддя білих ведмедів - тануть, цим великим м'ясоїдним тваринам доводиться шукати нові місця для їжі.

Білим ведмедям потрібен морський лід, щоб полювати на тюленів - багате джерело калорій, необхідних для задоволення енергетичних потреб (понад 12 тис. ккал у день). Але крига тане, і якщо темпи потепління не скоротяться, до 2050 року популяція білих ведмедів може скоротитися на дві третини, а до кінця сторіччя - на 100%.

У білих ведмедів - швидкий метаболізм, і якщо вони не отримують достатньої кількості їжі, починають швидко втрачати вагу. У пошуках засобів до існування тварини змушені виходити на землю, зайняту людьми.

Альтернативним джерелом їжі стали відходи. Але «сміттєва дієта» не допоможе тваринам, чиї тіла вимагають жирного видобутку. До чого це призведе? Інформацію про це опублікував у 2017 році відомий канадський фотограф-натураліст Пол Ніклен.

«Ось так виглядає голод, - написав він в Instagram. - Атрофія м'язів. Відсутність енергії. Це повільна, тяжка смерть. Коли вчені кажуть, що в найближчі 100 років білі ведмеді зникнуть, я думаю, що 25 000 ведмедів у світі помруть саме так».

Зміна клімату робить контакти людей і дикої природи більш поширеними і негативними. У той час як Австралія нагрівається, тварини шукають притулку в містах. Кенгуру наповнюють населені пункти в пошуках їжі, а місцеві активісти рятують від перегріву летючих лисиць, падаючих на землю від перегріву.

У південній частині Африки почастішали посухи, що призвело до того, що страждають від спраги слони та здійснюють набіги на села. Там вони крали убогий урожай і воду з резервуарів. Як і більшість диких тварин, слони уникають такого близького контакту з людьми, тому їх вторгнення показує, наскільки відчайдушним стає їхнє становище.

«Оскільки зміна клімату починає позначатися на людях, наприклад, знижуючи врожайність сільськогосподарських культур, ми, ймовірно, станемо менш терпимими до конфліктів між людиною і дикою природою, - пише Нікі Раст. - Навряд чи можна звинуватити бідних африканських сільських жителів, у яких весь річний урожай був знищений стадом голодних слонів, за те, що вони хотіли позбутися від проблеми, вбиваючи тварин».

Зміна клімату посилить конфлікти через природні ресурси між видами, і людина вже стала одним з учасників перегонів. Наприклад, вчені припустили, що зміна клімату частково відповідальна за події «арабської весни», оскільки посухи змушували людей з сільських районів переїжджати в міста, посилюючи напруженість у суспільстві.

Поки у людей достатньо ресурсів, щоб відлякати полярних ведмедів і слонів від населених пунктів. Але технічні засоби - лише тимчасове явище, і щоб дійсно вирішити проблему, необхідно зосередитися на корінній причині - зміні клімату. Викиди вуглецю повинні бути скорочені, не тільки заради дикої природи, але і заради виживання людей.

Середовище існування дикої природи потрібно захистити, щоб у тварин був простір і їжа без необхідності проникати в населені пункти. Людство повинно стримати свій ненаситний попит на природні ресурси, скоротити споживання і генерацію відходів.

Звичайно, багато чого з цього легше сказати, ніж зробити. Для вирішення проблеми потрібна політична воля і достатнє фінансування. Світовим лідерам доведеться виконати поставлене завдання по скороченню викидів, а від простих людей залежатиме контроль їх діяльності.

«Врешті-решт, у нас немає запасний планет, як немає її і у 8,7 млн. інших видів, які живуть на Землі», - каже еколог.