Щаслива випадковість допомогла чоловікові через сім років знайти свого загубленого пухнастика.

Господар довідався, як бути вбитим горем, коли його кіт зник, але, на щастя, не втратив віру у диво. Пошуки не давали жодних результатів, однак за сім років пропажа знайшлася найнесподіванішим чином. А допомогли у цьому сучасні технології і доброта незнайомки, інформує Ukr.Media.

Чоловік на ім'я Роберт із Каліфорнії, США, ще у 2012 році вирішив відкласти свій переїзд в Огайо через те, що зник його кіт Чебон. Чоловік намагався знайти вихованця, але нічого не виходило. Настільки, що його останньою надією стали молитви.

"Боже, я зроблю все що завгодно, лише поверни мого Чебона додому", — просив він.

За цілий рік котик так і не знайшовся, і Роберт переїхав до Огайо, втративши надію побачити свого пухнастого друга. Час минав, але у 2019 році одна добра бабуся з Каліфорнії, звідки і поїхав розбитий горем господар, зустріла на вулиці безхатнього котика і віднесла його до місцевої ветеринарної клініки.

У кота було незначне зневоднення, та й виглядав він брудним — життя на вулиці трохи його попсувало, але у іншому пухнастий бродяга виявився здоровим. З'ясувалося, що коту аж 19 років, але не це було найдивнішим. Коли кота у клініці просканували на наявність мікрочіпа, спливло ім'я Роберта.

"Я боявся, що це якась помилка," — зізнався чоловік.

База видала ветеринарам не лише ім'я Роберта, але і його контакти. Співробітники клініки зв'язалися з чоловіком, і, попри страх, він купив квиток на літак та вирушив у притулок для тварин, куди лікарі вже здали кота. На місці господаря відвели до окремої кімнати, де на столі стояла біла картонна коробка.

Чоловік відкрив бокс, побачив усередині кота, і його очі наповнилися сльозами. У цю мить усім присутнім у кімнаті, стало зрозуміло, що жодної помилки не сталося, Чебон і Роберт нарешті зустрілися через сім років розлуки.

Кіт виліз із коробки назустріч здивованому Роберту. Ренді Фрідман, менеджер з маркетингу у тому притулку, спостерігав за зустріччю старих друзів і теж не зміг стримати сліз.

"Усі, хто був у цій кімнаті — ще одна співробітниця притулку і я, — розплакалися. Це було дивно від початку і до кінця, і все це завдяки мікрочіпу" — розповів Ренді.

Спробуйте не дістати хусточку і ви:

Чебон, впізнав господаря, поставив лапки йому на плечі, ніби обіймаючи. Саме у цю мить емоції остаточно захлеснули Роберта. Та й мало хто зміг стриматися, дивлячись на розв'язку такої зворушливої історії з гарним кінцем. Ці двоє знайшли один одного, і тепер кіт проведе залишок своїх днів поруч з улюбленим господарем.