З небезпечного звіра — в ручного вихованця.

Працівники притулку для диких тварин показали, що ведмідь вміє ніжитися з людиною не гірше котика. Він навіть може мурчати, правда, набагато брутальніше, ніж домашні товстуни. Перевірити це може кожен, але для цього будуть потрібні десятиліття практики і зоологічна освіта, інформує Ukr.Media.

З моменту заснування притулку Orphaned Wildlife Center у 2015 році Сьюзан Ковальчик замінює осиротілим ведмежатам маму, і тварини поводяться відповідно: навіть у дорослому віці вони ставляться до неї з усією ніжністю. В її руках небезпечні і великі звірі перетворюються в миленьких пухнастиків, з якими вона може грати годинами, не боячись, що хтось із них заподіє їй шкоди.

Джим (чоловік Сьюзан, і за сумісництвом її напарник) показав, як вона проводить час зі своєю вихованкою Дженні. Ведмедиця не лише міцно обіймає жінку, щоб вона не пішла і продовжила її гладити, але і мурчить.

Муркотіння — тональний, вібруючий звук, вироблений голосовими зв'язками гортані тварини. По суті, це коливання повітря, викликані навмисним способом дихання. Дорослі ссавці подібну вокалізацію використовують, щоб висловити задоволення або передати, що вони не становлять загрози. Тобто, у такий спосіб підопічні Сьюзан і Джима показують, що двоногі можуть відчувати себе в безпеці поруч з ними.

Більші ведмежата продовжують смоктати молоко матері, але це відбувається не стільки для насичення, скільки для того, щоб відчути себе в цілковитій безпеці і насолодитися моментом, сповненим спокою. Але оскільки Сьюзан замінила Дженні маму, малятко висловлює свою любов тим, що смокче їй пальці, і просто обожнює ці моменти.

Муркотіння ведмедів сильно відрізняється від того, що ми звикли чути від своїх котів.

"З якоїсь причини ваш вертоліт дуже волохатий", "ПО МОТОЦИКЛАМ!!", "Вона звучить, як маленький моторчик!" — пишуть у Мережі.

Батько Сьюзан був зоологом і біологом, що спеціалізується на ведмедях, і коли та була маленькою, вона жила пліч-о-пліч з ведмедями. Тепер місіс Ковальчик виховує чорних, сирійських бурих і величезних ведмедів кадьяків. Сьюзан, імовірно, одна зі жменьки рідкісних людей, які мають великий досвід роботи з чотирма різними представниками цього виду.

Якщо подивитися на мешканців притулку, здається, що вони вміють не лише муркотіти, а й посміхатися. Сьюзан показала, що любов і турбота перетворюють величезного страшного ведмедика в ручного улюбленця.