Мавпи не здаються на шляху до мети, навіть якщо вона не виправдана — висновки вчених. Для проведення експерименту тваринам запропонували зіграти в просту відеогру.

Американські вчені показали, що капуцини і макаки продовжують бути наполегливими під час завдання, в яке вклали ресурси. Навіть якщо це зовсім безглуздо і веде до несприятливого результату, інформує Ukr.Media.

Робота опублікована в журналі Scientific Reports. Якщо ви коли-небудь надовго залишалися в некомфортних для вас і безперспективних відносинах, в які вклали багато емоційних та інших ресурсів, або продовжували вкладати кошти в проєкт, попри його явну збитковість, то знайомі з феноменом так званих неповоротних витрат.

Витоки цієї поведінки можна знайти в далекому еволюційному минулому. До такого висновку дійшли дослідники з Центру мовних досліджень державного університету Джорджії (США).

Для цього вони провели експеримент за участю 26 капуцинів і семи макак-резусів, яким пропонувалося зіграти в просту відеогру. У ній вони керували джойстиком, за допомогою якого їм потрібно було перемістити курсор на рухому ціль і утримувати його, поки та не зупиниться. Якщо їм це вдавалося — їх чекало частування, якщо ні — нагороду вони не отримували, а гра починалася заново.

Вчені з'ясували, що і той, і інший вид мавп утримували курсор у п'ять-сім разів довше, ніж це відбувалося б у звичайних, не пов'язаних з грою і нагородою, ситуаціях. При цьому тварини не розуміли, що якщо вони відпустять курсор раніше, то ймовірність отримання їх нагороди, навпаки, зросте, а не знизиться.

Таким чином, дійшли висновку фахівці, мавпи, як і люди, схильні робити спроби для продовження будь-якої діяльності, якщо вже вклали в неї певну кількість ресурсів (часу, грошей і так далі). Навіть якщо розуміємо, що більшість з наших спроб завершаться невдачею.

Сила такої завзятості залежить від того, настільки сильна невпевненість у результаті: "А раптом при наступній спробі доведеться чекати ще довше?". Експеримент показує, що, ймовірно, цей механізм з'явився задовго до появи людини — ще у наших далеких предків. І, можливо, навіть задовго до приматів як таких, адже схожі результати в минулих дослідженнях показали голуби і щури.