Чому, тільки-но ви погладите свого кота, як він одразу ж починає вмиватися

Пропонуємо вашій увазі чергову публікацію, присвячену дивацтвам у котячій поведінці. Ми звикли до того, що хвостаті друзі — це звірі "в собі", і все ж окремі їхні вчинки, дії і поведінкові особливості важко пояснити простою логікою, інформує Ukr.Media.

Звичайнісінька ситуація, коли пухнастий улюбленець, муркочучи від задоволення, стрибає на коліна і леститься. Починається справжнісіньке священнодійство, яке отримало в народі назву "обійми". Але все хороше має властивість закінчуватися. Бувалі кошатники добре знають, що сеанс ласки треба завершувати вчасно: вихованці, зазвичай, самі подають сигнали, що "втомилися" і ніжностей на сьогодні вистачить.

Відбуваються чудові метаморфози: ще якийсь час тому тварина муркотіла, уособлювала милоту і ласку, а зараз відсторонено і навіть з жорстокістю вилизує себе, ніби все, що сталося, було неприємним і прикрим непорозумінням. Постараємося зрозуміти, що ж відбувається з нашими вусатими друзями.

Просто "обійми" замінили "умивання"

Без жодних таємниць і хитросплетінь. Коти славляться своєю охайністю, вони вмиваються десятки разів на день, роблять це ґрунтовно і з видимим задоволенням. І в деяких випадках не треба шукати "таємну логіку" і "приховані причини": кіт, який відчув насолоду від ласк, тепер приступив до рутинних гігієнічних процедур. Своїм шорстким язичком кіт видаляє (вичісує) омертвілі волоски, поширюючи по шерсті спеціальне натуральне маслечко, яке сприяє здоров'ю шкіри і вовняного покриву.

Запрошення до ритуалу

Вас ніколи не цікавило питання: як коти бачать людей, в якості кого їх розглядають і сприймають? Сучасна наука схильна вважати, що вусаті вихованці бачать у нас таких же котів, тільки великих. Отаких старших сестер і братів, які допомагають у всьому, піклуються і смачно годують.

Однак, головне полягає в тому, що нас усе-таки визнають рівними собі, тобто такими ж котами. Вмиваючись у вашій присутності, вихованець запрошує зайнятися тим же самим. До речі, так званий "взаємний грумінг", коли коти дбайливо вилизують один одного, вельми поширений серед хвостатих друзів. Кіт також подає сигнал, як йому приємно вмиватися у вашій присутності, в такій рідній і затишній компанії. Не хочете приєднуватися — тоді просто побудьте поруч.

Ваш вихованець байдужий до пестощів

І таке теж трапляється. Зазвичай, муркотуни прихильно ставляться до різного роду пестощів, "буцаючись", труться щічками, вигинають спинки, показують, де треба погладити або почухати. Але в кожному правилі є своє виключення. І ваш хвостик може потрапити в число таких винятків — і просто не любити дотики і ласки.

Такі тварини вириваються з рук, рішуче припиняють всі спроби їх погладити, можуть навіть вкусити. Іноді "умивання" з рутинного ритуалу перетворюється в показове заняття — кіт дає зрозуміти, що у нього є набагато більш важлива справа. Ми бачимо якийсь варіант "лайт": кіт не кусається, він просто ставить господарів у жорсткий ігнор. Висновок: кота краще залишити в спокою, не набридати йому. Можливо, коли з'явиться настрій, він сам вийде до вас. Залишається один варіант — чекати.

Проблеми зі здоров'ям

Деякі експерти вважають, що шляхом ретельного вмивання мурлики позбавляються від сторонніх "чужих" запахів. Ви ж притискали улюбленця до себе, торкалися руками, наносили "свої" запахи. Ласки — це добре, але і міру треба знати.

Фахівці оперують, зокрема, таким поняттям, як "овергрумінг" — коли кіт нав'язливо, постійно, годинами вилизує себе до появи лисин. Вилизує і ніяк не може зупинитися. Причина може критися в негативному психоемоційному стані, хронічному стресі. Коли нав'язливий грумінг ніяк не пов'язаний з ласками, з вихованця жмутами летить шерсть, зяють лисини — є серйозний привід звернутися до ветеринара.

Інша можлива причина — гіперестезія, особливий стан, що характеризується підвищеною больовою чутливістю. Тварина стала неспокійною, знервованою, у неї посмикуються окремі ділянки тіла (в основному, на спині і біля основи хвоста), кіт схильний до самотравмування — записуйтеся на прийом до фахівців. Також отримайте консультацію у зоопсихолога. Практика показує, що в основі такої дивної поведінки, зазвичай, лежить сильний стрес, що переживає тварина.