"Пес нетрадиційної орієнтації": Чому пси наскакують один на одного?

Поясню для тих, хто не розуміє, про що йдеться: "собака наскакує" (або імітує парування) означає, що він обхоплює передніми лапами стегна іншого собаки і, стоячи на двох задніх лапах, виконує стегнами характерні поштовхи.

Безумовно, ці дії є частиною моделі нормальної поведінки собак. Однак те, що ми бачимо на прогулянках або в собачих гуртах, здебільшого не має нічого спільного зі спарюванням або ґендерними ролями.

Можна зрозуміти здивування власника, який бачить, як його пес осідлає іншого пса. Що взагалі тут відбувається? Поспішаю заспокоїти — хвилювання даремні, оскільки наскакування найчастіше є проявом сильних емоцій, стресу або ігрового збудження.

У нас, на щастя, через це ніхто від собак не відмовляється, а ось у деяких інших країнах подібні випадки траплялися. Те, що наскакування може не залежати від сексуальних намірів, стає очевидним під час спостереження за поведінкою дуже молодих цуценят. Вони проявляють таку активність задовго до досягнення статевої зрілості. Дозрівання, як відомо, настає приблизно в 6-8 місяців, а спроби видертися один на одного цуценята починають робити незабаром після того, як стають здатні ходити.

Для малечі наскакування — це частина гри та соціального навчання. Так вони можуть перевіряти реакцію однолітків, вчитися комунікації або просто виплескувати зайву енергію. Часто цуценя, яке наскакує на інших, є найбільш збудливим або активним, а не якимось майбутнім лідером. У дорослому віці причини такої поведінки стають ще різноманітнішими.

Це не про спарювання, а про емоційний стан

Наскакування у дорослих собак рідко пов'язане зі спробою встановити домінування. Сучасні дослідження показують, що в переважній більшості випадків це ознака надмірного збудження, стресу або тривоги. Коли нервова система собаки не може впоратися з емоційним навантаженням (навіть від радості під час гри), вона шукає спосіб зняти напругу. Імітація парування стає такою собі зміщеною активністю — неусвідомленою дією для самозаспокоєння.

Це може бути реакція на зустріч із новим собакою, надто активну гру або просто напружену атмосферу навколо. Собака, який наскакує, фактично сигналізує: «Я не можу впоратися зі своїми емоціями!». Іноді це також може бути незграбним і грубим запрошенням до гри, особливо якщо пес не дуже добре соціалізований.

Оскільки ця поведінка пов'язана з емоційним станом, а не зі статусом чи статтю, вона може бути спрямована на будь-кого. Наскакувати може пес на пса, самиця на самицю, пес на самицю або навпаки, і найчастіше це не матиме жодного сексуального чи ієрархічного підтексту. Також собаки можуть імітувати парування з людьми, іграшками чи меблями — це яскраве свідчення того, що причина криється у внутрішньому стані тварини, а не в її «соціальних амбіціях».

Чи допоможе кастрація?

Оскільки поведінка собаки, який наскакує на інших, найчастіше є наслідком надмірного збудження або стресу, наївно думати, ніби кастрація здатна її усунути. Це не більше ніж міф. Кастрація прибере джерело статевих гормонів, таких як тестостерон у псів, однак не змінить уже сформовані моделі поведінки, риси характеру та індивідуальність тварини.

Якщо наскакування стало для собаки звичною реакцією на стрес, воно може зберігатися і після кастрації. Видалення статевих гормонів може дещо зменшити інтенсивність реакцій та загальний рівень збудливості, але не навчить собаку інакше справлятися зі своїми емоціями.

Багато власників вважають наскакування свого собаки на інших неприйнятним. Погоджуюся, збоку це виглядає не дуже. Та головне — розуміти, що це не безневинна витівка. Навпаки, для собаки, на якого наскакують, це є грубим порушенням особистих кордонів і може викликати сильну агресію у відповідь. Дозволяти своєму улюбленцю так поводитися — це прямий шлях до бійки. Варто вчити свого пса заспокоюватися та вчасно перемикати його увагу.