Продажі в Україні призначений суто для американського ринку кросовер Toyota Venza нам ніхто не обіцяв, але ми чекали його, тим не менш, чотири роки - в Штатах машина з'явилася ще в 2009-м. Поки в українському офісі не вирішувалися привезти незвичайний автомобіль на український ринок, він навіть встиг зазнати рестайлінгу. Так що для нас Venza подвійно нова модель.
Мало хто нині робить універсали підвищеної прохідності. Subaru Outback, Audi Allroad, Volvo Cross Country і ще VW Passat Alltrack - ось основні гравці на цьому ринку. І це дивно: адже порівняно з кросовером машина з таким типом кузова просторіше (довші), краще управляється (низький центр тяжіння), споживає менше палива (аеродинаміка) і при цьому часто нічим не поступається в геометричній прохідності!
Вивчивши ринок, Toyota, яка давненько не робила нішевих автомобілів, наважилася навіть на щось більш цікаве, ніж простий універсал підвищеної прохідності. Venza - це мікс з «сараю», кросовера і (трохи) мінівена. У неї короткий капот і сильно завалений лобове скло, високий кліренс і досить велика колісна база: 2775 міліметрів - лише на 15 міліметрів менше, ніж у Toyota Highlander. Така ж, як у Camry. Теоретично, у «Вензу» можна було навіть встановити третій ряд сидінь, але в компанії вирішили цього не робити, щоб вона не відвела клієнтів у більш великого і дорогого кросовера Highlander.
Рестайлінг мало змінив «Вензу»: у неї трохи змінилися бампери і світлотехніка, з'явилося нове обладнання, а салон відтепер можна замовити не тільки білий, а й чорний. Toyota Venza доступна в дев'яти колірних варіантах. Двадцатидюймовые колісні диски - опція.
Тим більше, що вона ледь програє останньому прохідності. Система повного приводу тут навіть сучасніше - з муфтою в приводі задніх коліс, а дорожній просвіт 205 міліметрів всього на 1 міліметр менше, ніж у Highlander! Єдине, в чому «Венза» відчутно поступається «горця» - це кут в'їзду.
«Галочки» світлодіодних вогнів в передніх фарах американцям доступні лише за доплату.
З іншого боку, Venza вже в «базі» має гідне оснащення. Ксенонові фари, панорамний дах (так в «Тойоті» називають два люка поспіль), 19-дюймові колеса, шкіряні сидіння з електрорегулюванням та «пам'яттю», двозонний клімат-контроль, обробка салону коричневим або чорним деревом, або під карбон. Та й список додаткового оснащення старших версій значний: повний привід, камера заднього виду, електропривод п'ятої двері, автоматичне дальнє світло, система запуску двигуна без ключа, передній парктронік, трохи більшого розміру сенсорний екран (7, а не 6,1 дюйма), «музика» JBL і навігаційна система.
Інтер'єр не виглядає твором мистецтва; еталоном якості матеріалів його теж не назвеш. Але зібрано все на совість - не здивуємося, якщо салон «Вензы» переживе ядерну війну. У мультимедійної системи відмінний функціонал - вона навіть знає погоду, пробки, курс акцій і на якій АЗС дешевше паливо. Правда, працює це все в Америці.
Салон «Вензы» виконано ще в старому «тойотовском» стилі - тут більше плавних ліній Camry і Highlander, ніж жорсткого хай-тека нових RAV4 або Auris. Але архітектура цікава: центральна консоль сильно нахилена, а селектор «автомата» притулився на лівій її частині - це рішення помітно освіжає нуднуватий, в цілому, інтер'єр.
На інші вишукування не розраховуйте. Прилади придумував якийсь простак без почуття прекрасного, графіка тач-скрін ніби вкрадена у мобільника семирічної давності, клавіші зроблені незграбно, а дисплей бортового комп'ютера, розташований поруч з блоком контрольних ламп, просив передати привіт восьмібітного «Денді». А те, що немає традиційних для «Тойот» і навіть «Лексусів» примітивних цифрових годин, сприймаєш як прикру помилку, ніби чогось в салоні не вистачає.
Але давайте будемо чесними: від «Тойоти» ми чекаємо високого стилю не більше, ніж пельменів від «Макдональдса». А ось надійності, практичності і функціональності - ще й як!
І не дай бог вам щось забути у салоні: місць для зберігання дрібниць тут багато, шукати будете півдня. Крім містких кишень у дверях і солідного бардачка, а також гігантських боксів в центральному тунелі і задньому підлокітнику, у пасажира є додатковий карман вздовж центрального тунелю, причому зі своєю 12-вольтової розеткою.
Складаючись, спинки задніх сидінь утворюють рівну поверхню. Правда, отвір міг би бути і ширше.
Гігантський 975-літровий багажник може поглинути матерії не менше, ніж чорна діра, причому спинки можна скласти дистанційно, смикнувши за відповідний важіль - тоді ви отримаєте трюм об'ємом 1987 літрів. З рівною підлогою. Місця на задніх кріслах більш ніж достатньо, а спинки регулюються по куту нахилу. Правда, якщо їх відкинути, то ремінь безпеки перетвориться на справжнього головоріза, проходячи прямо по шиї пасажирів.
«А в Америці ззаду можна не пристібатися!» - парирують творці машини. Так, заспокоїли!
Як їде ця Toyota? Як будь-яка інша Toyota! Досить тихо і комфортно. Стабільно - на трасі можна не боятися бічних поривів вітру та роз'їзду з вантажівками, а перед крутими поворотами хреститися не треба. І, звичайно, трошки ліниво.
Хоча за мірками великою і високою машини Venza непогана! Реакції на кермо у неї чіткі і однозначні, у зловживанні бічними креном і розгойдуванням кузова на хвилях покриття машина теж не помічена, а ось швидкістю вона не вийшла - двигуна об'ємом 2,7 літра для «Вензы» замало.
Розгін до сотні займає 9,9 секунди (у повнопривідної версії ще більше - 10,6 секунди). Не для позашляховика, не для пікапа і не для важкого екскаватора, а для легкового автомобіля це якось несолідно. Добре, хоч «автомат» налаштований приємно.
В принципі, це здорово: універсали підвищеної прохідності (або, у випадку з «Вензой», щось подібне) абсолютно справедливо відводять покупців у кросоверів - тому що останні, крім зовнішності «як у джипа», ніяких переваг запропонувати клієнтам не можуть. І чесна зовнішність «Вензы», без всякої мімікрії, нам теж подобається більше.
