В цей значний перелік внесено, наприклад, здійснення банком (прямо або опосередковано) операцій, які не мають економічної доцільності, кредитування пов'язаних з банком осіб, проведення операцій з цінними паперами, що мають ознака фіктивності, надання регулятору недостовірної інформації та багато інших. Банкам наказано постійно пильнувати за будь-якими операціями клієнтів. До розряду ризикових, наприклад, віднесені фінансові операції публічних діячів (або пов'язаних з публічними діячами осіб), про походження коштів яких банк не має документально підтверджених відомостей.
Те, що НБУ згадав про це зараз, певно, данина скандальної історії, випливла порівняно недавно з подачі народного депутата Сергія Лещенка. Той стверджує, що депутат від "Народного фронту" Ігор Котвицький вивів з України в офшор через Ощадбанк $40 млн. При цьому банк нібито не перевірив джерело походження коштів. Правда, за версією Лещенко, "добро" на цю операцію дали в самому Національному банку.
"Постанова спрямована на боротьбу зі схемами та шахрайськими діями", - стверджує директор департаменту фінансового моніторингу Ігор Береза. Фінустановам, які будуть спіймані "на гарячому" загрожують серйозні санкції - від обмеження операцій до максимального штрафу в розмірі до 1% статутного капіталу (в даний момент - до 1,2 млн грн.). А якщо банк систематично допускати порушення законодавства в сфері відмивання доходів і буде вести ризикову діяльність, він може втратити ліцензію.
Хоча в сумнівних операціях бувають замішані і великі фінустанови, "ризикова" постанова НБУ - загроза, перш за все, дрібним банкам. Минулого тижня на Інститутській збирали керівників 92 фінустанов з III і IV групи. Глава банківського відомства Валерія Гонтарєва обійшлася з ними досить круто. "Перед дрібними банками ми ставимо ряд вимог - збільшити до середини 2016 капітал до 120 млн гривень, розкрити кінцевих власників банків, зменшити частку інсайдерських кредитів і головне - не займатися протизаконною діяльністю. В НБУ нульова толерантність щодо схемних дій банків. Зараз Національний банк має можливість виводити такі банки з ринку за один день, навіть без етапу віднесення до категорії проблемних", - пригрозила Гонтарєва. Правда, вона запевнила, що ніякого "чорного списку" у НБУ немає, як немає і орієнтира - скільки банків має залишитися на ринку.
Регулятор вирішив розділити невеликі банки на особливі групи - кластери. Банки III і IV групи поділені на два блоки: "ринкові" і "неринкові", у кожному з цих блоків сформовано по 4 кластера. Серед "ринкових" - це бізнес, ризикові, рітейлові банки і банки з іноземними інвесторами. Серед "неринкових" - бізнес, схемні, кептивні і "заморожені" банки. До кожної з груп підхід буде окремий. "Від стандартного нагляду до посиленого режиму з численними обмеженнями. В якості останніх можуть використовуватися призначення куратора, обмеження активних і пасивних операцій, посилений контроль за формуванням резервів під кредитні ризики, актуалізація бізнес-моделі тощо", - розповіли в Українському кредитно-банківському союзі.
На Інститутській вважають, що серед невеликих і дрібних банків ринкових менше половини. Решта - в зоні ризику. Наприклад, регулятор нарахував 12 кептивних ("кишенькових") банків, які обслуговують, як правило, своїх власників. Щоб залишитися на ринку, їм доведеться довести, що обслуговуються ними структури працюють легально, а сам банк дотримується всіх нормативів НБУ, у тому числі з кредитування пов'язаних осіб, Ще 9 банків - схемні. Для боротьби з ними Нацбанк має намір залучати правоохоронні органи. Якщо підозри регулятора підтвердяться, банки будуть виведені з ринку навіть без введення тимчасової адміністрації. Ще 14 банків, на думку нагляду НБУ, займаються ризиковою діяльністю. "Ніяких імен на зустрічі не називалося, але нам дали зрозуміти - виживуть далеко не всі", - говорить топ-менеджер одного з дрібних банків.
