Вже восени 2019 року українці зіткнуться з дефіцитом гречки на полицях магазинів, після чого крупа подорожчає в роздробі до 20%. Ціну кілограма прогнозують на рівні 50 грн, інформує Ukr.Media.
Одночасно підніметься вартість хлібобулочних виробів, особливо серйозно — буханець «Український» і інших сортів з житнього борошна. Це перші прогнози, які дали експерти з першим результатами весняних польових робіт у 2019 році.
Головна причина, лежить в змінах структури посіву злакових. Загальна площа посівних з 2018 року майже не змінилася — склала 27,7 млн. га. Але сильно зменшилися площі під двома культурами: під гречкою — її засіяли лише на 41% від обсягу 2018 року, а також під жито — близько 75%.
41% посівів гречки — це 45 тис. га (у 2018 році було — 103,4 тис. м). Навіть при найбільш сприятливих кліматичних умовах урожай з таких площ, за оцінками фахівців, складе не більш ніж половину від тогорічного обсягу. А ось споживання гречаної крупи, за прогнозом, залишиться на торішньому рівні. На неї відчувається стабільний попит.
Такий урожай спровокує зростання цін на гречку на 20%. Це мінімум. У разі ажіотажу подорожчання може бути й більш істотним. Таким чином виробництво гречки наздожене по рентабельності інші злаки.
«В останні роки зерно на внутрішньому ринку купується за світовими цінами. Хліб в Польщі та Литві дешевше українського на 30%».
Злакові культури українського виробництва мають високий попит в Євросоюзі. З-за цього вони подорожчали у 2018 році на 21%. Наші магазини вже давно продають гречку за європейськими цінами.
Подорожчання гречки буде тимчасовим — протримається тільки у 2019 році. А у 2020-му повинна нівелюватися. Адже після подорожчання гречки її знову почнуть активніше сіяти — вона стане вигідною. Ціновий маятник давно керує посівами та ринком зернових в цілому.
Схожа ситуація і з житом, хоча вона дорожчає не через цінові коливання. У 2019 посіви під цією культурою скоротились на 23% (у порівнянні з минулим роком) у рамках плавного глобального тренду, який спостерігається останні десятиліття. З 2008 року зернові господарства України скоротили площі посівів жита в 3-3,5 рази. А врожайність культури впала вдвічі.
Якщо 15 років тому з гектара жита збирали 40 центнерів зерна, то зараз вже 22. За підрахунками експертів, у 2018 році Україна виростила жита на 15% менше річних потреб для внутрішнього споживання. У 2019-му показник знову погіршиться.
Хліб не перестане дорожчати. Біла хлібина буде щорічно додавати в ціні на 1%, а житня — 1,5%. Житнє борошно традиційно використовується при виготовленні усіх хлібних виробів, які відносять до «соціальних», в тому числі «українського».
Хоча в цілому ситуація із зерновими непогана. Чиновники Мінагрополітики оголосили про виконання планів посівної на рівні минулого року, у чому теж не помилилися. Загальна площа, яку аграрії зайняли посівами злакових і зернобобових культур у 2018 і 2019 роках відрізняється всього на десяті частки відсотка.
Основні зернові культури України не змінюються роками, і з семи основних злаків п'ять посіли за підсумками посівних робіт майже ті ж площі, що й у 2018-му: пшениця (-0,4%), кукурудза (+1,6%), ячмінь (+0,2%), овес (-3,7 %), просо (не змінилися).
Як жито, так і гречка в структурі зернових займають не більше 1% від площі, відведеної під пшеницю. Але помітити цю частину відсотка, коли ціна на гречку зросте до 50 грн за кілограм, буде вже неможливо.
