Невинна традиція чи безпідставне здирання грошей із клієнта? Причини, чому слід відмовитися від звички давати чайові

​

Залишати чайові — обов'язок чи все ж добра воля клієнта? Суперечки навколо цієї теми не вщухають довгі роки. Одні впевнені, що винагорода офіціанта — важлива частина ресторанного бізнесу, інші вважають, що ресторани повинні платити зарплату офіціантам зі своєї кишені, а не з гаманця відвідувачів. Можливо, вони і мають рацію, інформує Ukr.Media.

Розповідаємо про 5 вагомих аргументів, чому чайові офіціантам давно пора скасувати.

Відсутність законних підстав

"Сьогодні не існує закону, в якому був би закріплений обов'язок відвідувача ресторану або кафе віддавати чайові, незалежно від того, зафіксована ця сума в рахунку чи ні", — говорить адвокат Світлана Бурцева.

По суті, винагорода офіціантам виплачуються лише на основі усталеної традиції. Причому в різних країнах своя версія про те, як вона виникла. Наприклад, у Росії в 18-19 століттях було прийнято давати офіціанту трохи грошей зверху, щоб він був більш кмітливим.

Сьогодні офіціанту більше платять за увагу і сервіс, але це, знову ж таки, негласні правила.

"Залишати чи ні — завжди виключно на розсуд гостя: він вирішує. Тут немає правил, і це нас відрізняє від сервісу в Європі", — говорить керуюча ресторану Аліна Волоколовська.

"Тому, якщо вам включили в рахунок чайові і наполягають на тому, що ви повинні їх оплатити, то з юридичної точки зору це "безпідставна грошова сума, здерта зі споживача", — зазначає Світлана Бурцева.

Тому що в інших професіях немає чайових

В офіціантів невелика зарплата, і чайові — їх основний дохід, як то часто кажуть прихильники винагороди. Але хіба невисокий заробіток у професії — підстава для обов'язку платити чайові?

"Багато сучасних працівників отримують маленький заробіток. До них відносяться бібліотекарі, продавці, двірники, водії та інші особи. Але їм же читачі, покупці, мешканці, пасажири та інші не дають додаткові кошти. Люди, які погоджуються працювати офіціантами, повинні розраховувати тільки на офіційну зарплату. Розраховувати, що всі відвідувачі будуть їх жаліти і подавати чайові, просто нерозумно. Та й принизливо", — вважає автор однієї зі статей на цю тему.

Складно не погодитися, адже ми звикли, що в більшості інших сфер подяки у вигляді простого "спасибі" цілком достатньо.

Чайові стимулюють роботодавця не платити

Як відзначають самі ресторатори, чайові складають значну, а іноді і основну частину доходу персоналу.

"Самому закладу чайові зовсім нічого не приносять — це виключно заробіток обслуговуючого персоналу. Однак, у деяких ресторанах у щоденний розподіл преміальних сум включають і топ-менеджерів", — говорить арт-директор ресторанного холдингу Олександра Кутепова.

Однак, виплата заробітної плати співробітнику — це, в першу чергу, обов'язок роботодавця. Таким чином, заклад перекладає цю відповідальність на відвідувача — він платить за стандартне обслуговування, яке йому і так має бути, плюс, повинен залишити подяку обділеному офіціанту.

Чайові активізують офіціантів

"Дістала мене одна і та ж ситуація з подругами! Приходимо в кафе / бар, сидимо, їмо, п'ємо, приносять рахунок, і подруги ніколи не залишають чайових! Ніколи! Я так не можу. Подруги підтискають губи і цідять: "Ну адже це їхня робота!". Так, це їхня робота! Але якщо офіціант тебе зустрів, посміхнувся, нічого не наплутав у замовленні і піддавався 15 хвилинним розпитуванням, з чого складається твій Цезар і ці сирні палички, невже тобі шкода залишити йому ці 20 гривень?", — обурюється одна з учасниць дискусії на форумі.

"Я залишаю чайові, коли бачу, що офіціант дійсно намагається. І посміхається, і детально відповідає на питання, і радить, і взагалі вміло вдає, що радий мене бачити. Так, за створення гарної атмосфери я готова залишити чайові", — говорить одна з учасниць цієї ж дискусії.

Як не дивно, але бути привітним і тактовним з гостями, розповісти про склад страв, допомагати з вибором — це дійсно прямі обов'язки офіціанта. Виходить, що відсутність чайових стає підставою, щоб працювати погано, погано обслуговувати, виявляти зневагу? Погодьтеся, дивно робити добре свою роботу тільки за додаткове заохочення. Адже стюардеса посміхається пасажирам не за чайові.

"Поведінка офіціанта залежить від його виховання і мотивації. Якщо він прийшов на роботу тільки заради грошей і не отримує ніякого задоволення, з'явиться злість і невдоволення", — зазначає один із рестораторів. Але навіщо тоді працювати?

Обов'язок платити додатково ставить людей у незручне становище

Часто відвідувачі не можуть не залишити чайові, просто тому, що їм незручно. І платять, навіть якщо не хочуть. Звичайно, можна цього не робити, але є психологічні чинники, громадська думка, які роблять гостей кафе і ресторанів заручниками ситуації. Це часто псує і настрій, і враження від вечора, і змушує не лише нервувати, але і витрачати зайве.

Утім, навіть самі офіціанти відзначають, що не варто відноситься до чайових занадто серйозно і перетворювати простий жест подяки в трагедію.

"Офіціанти не змушують нікого нести, — пише офіціант, який підняв тему чайових у своєму блозі. — Не залишайте чайові, якщо не хочете, або якщо офіціант їх не заслужив — це ваше право. Не будьте забитими омегами, які відчувають незручність і не можуть піти, не залишивши чайові за простий стакан соку".

Для одних чайові в ресторані — само собою зрозуміла дія, для інших — дивний обов'язок, який псує настрій і змушує переплачувати. Можливо, чайові, дійсно давно пора скасувати, але чи так просто скасувати давню традицію? Напевно, краще, і правда, бути простішими: залишати, якщо душа просить, йти без почуття провини, якщо вважаєте, що платити не треба.