Поринути в декрет чи вернутися на роботу — яка позиція правильна

Кожна жінка по-різному проживає новий етап материнства у житті.

Індивідуальний вибір кожної жінки в цьому питанні може бути обумовлений різними факторами: фінансовим становищем, ситуацією у родині, взаєминами з чоловіком, психологічним станом молодої мами, інформує Ukr.Media.

Спершу розповімо про основні фактори "за" і "проти", що формують варіативність відповідей.

  • "Ні, тому що не можу"

Такою логікою керуються ті, хто сумнівається, що за ними збережуть місце на час їх відсутності. Страх втрати роботи і щомісячного доходу швидше за все скорочує таймінг із пологового будинку в професійну "м'ясорубку".

  • "Ні, тому що не ХОЧУ"

Таке трапляється, коли:

  • Ви хочете залишатися матеріально незалежними;
  • Ви не хочете змінювати усталений спосіб життя;
  • Ви не хочете зупинятися у своєму професійному / кар'єрному зростанні;
  • Усе, що відбувається в побуті, не приносить вам ні радості, ні любові;
  • У вас сформувалася життєва формула: "без роботи я — не я". Поза робочим процесом ви швидко йдете в глибокий штопор";
  • Робота — це вікно в інший світ, ваша єдина можливість відволіктися від побутової рутини і дізнатися, що діється у світі.

Є і "золота середина" — ви вийшли в декретну відпустку, можете без втрат дозволити собі перебувати в ньому і далі, але вибираєте працювати. Це логіка "ні, тому що я так вибираю".

Вона формується, як тільки у вас з'являється бажання бути не лише джерелом щастя для свого чада (зазвичай, це приходить до 1,5-2 років дитини), а й знаходити сенс поза батьківською роллю.

Для жінок із такою позицією робота — це зміна діяльності, віддушина, радість від реалізації своїх ідей, творчість, можливість залучити чоловіка до організації сімейного побуту, розділити з ним процес виховання.

Добре буде всій родині: працююча мама — добра мама, якщо на роботі у неї є можливість проводити хоча б пів години в тиші, за прослуховуванням улюбленої музики, переглядом соцмереж, читанням літератури, відпочиваючи таким чином від тактильного перевантаження і гіпервідповідальності.

Перед прийняттям рішення дайте відповідь на два питання:

  • Що буде, якщо я вийду на роботу?
  • Що буде, якщо я цього не зроблю?

Якщо негативний результат другого переважить побічні ефекти першого — дайте собі пару днів на "подумати" — неспішно і докладно, залиште час "побути з цією відповіддю", вслухатися в себе, а потім повертайся в об'єктивну реальність — і сміливо go to work!

Як готуватися до виходу на роботу?

  • Читайте за фахом і суміжними темами, старайтеся аналізувати прочитане. Вибирайте книги, які допоможуть відпрацювати знання на практиці.
  • Згадайте свої колишні обов'язки, перегляньте старі робочі мейли і файли.
  • Спробуйте домовитися з керівником на більш комфортний графік (скорочений робочий тиждень, робочий день).
  • Не полінуйтеся письмово закріпити з роботодавцем усе, про що домовилися.
  • Не забувайте про самопідтримку і оптимізм.

Ви не знаєте, як у вас вийде прожити новий етап у житті, чи захочеться одного разу в хвилину слабкості "повернути все назад", але це ж не привід не спробувати?

Ви вийшли на роботу. З чим доведеться зіткнутися в перший час?

  • Із нововведеннями, які можуть здаватися складними.
  • Із занепокоєнням, яке обумовлено незакритою базовою потребою в безпеці (згадуємо піраміду Маслоу).
  • Із відчуттям невпевненості в собі.

Як легше прожити адаптаційний період?

Бережіть свої сили

Ваші уявлення про те, наскільки ви будете багатофункціональними, рідко відповідають тому, що буде в реальності. Адаптаційний період після декретної відпустки в середньому триває від 3 до 9 місяців — зовсім не мало, тому не звалюй на себе всі робочі проблеми в перший же день, а також не конкуруйте зі своєю колишньою працездатністю.

Досліджуйте і усвідомлюйте свої фізичні межі

Перехитрити організм не вдасться. Ви повинні точно знати, скільки вам потрібно сну і їжі, щоб відчувати себе добре. Робота — не короткостроковий забіг, а марафон довжиною в життя. Тому, щоб не "зійти з дистанції" завчасно, себе потрібно берегти.

Адекватно оцінюйте себе

Якщо ви докладаєте масу зусиль, але все одно не тягнете, і раз по раз підводите колег, значить, ви переоцінили свої можливості. Злазьте з трону і визнайте, що це зараз — не для вас. Реалізуйтеся там, де ви зможете "вирулити", а не там, де більше платять. Провали дуже швидко вбивають самооцінку, і потім вже важко об'єктивно оцінити: тільки в цьому ви "не при справах", або взагалі по життю.

Вливайтеся в колектив

Під час довгої відсутності ниточка старих зв'язків стала тонкою до межі, а нова поки не протягнута. Колектив уже встиг "притертися" до фахівця, який працював замість вас, і вам знову доведеться реанімувати ваш загальний емоційний банківський рахунок (Стівен Кові "7 навичок високоефективних людей").

Не порівнюйте себе з іншими

Постарайтеся обійтися без аудитів трудових подвигів колег, споглядань на лідерів, звітного огляду перших місць в корпоративному рейтингу кращих.

Так, іти, коли всі навколо затримуються, не зовсім зручно, зате це можливість перевірити ваш тайм-менеджмент: ви працюєте багато або працюєте ефективно? Чи встигаєте ви робити важливе? Чи застрягаєте на терміновому, але не важливому?

Якщо жорсткі, прив'язані до часу, завдання, виконані, залишайте робоче місце в обумовлений час без докорів сумління. Вдома повністю відключіться від офісної суєти, побудьте з сім'єю, приділіть час дитині, відпочиньте. Коли відчуєте сили і бажання — поверніться до незакінченого звіту, але в жодному разі не за рахунок сну.

Ходіть на роботу без завищених очікувань і традиційного списку "чого я хочу досягти в найближчий рік". Одного разу, нехай не зараз, ви зможете присвячувати роботі більше часу.

Не ідеалізуйте

Позитивні афірмації "все буде добре" — це, звичайно, здорово, але в будь-який момент все може піти не так, як ви собі уявляли, і краще бути подумки готовими до всього, ніж чіплятися за ідеальну картину "як повинно бути".

Поєднувати роботу з вихованням дитини зовсім не просто, особливо на початку шляху. Адже плюсом до фізичного навантаження йде потужне психологічне: кожен раз, відлучаючись на роботу, ви залишаєте частину своєї душі поруч із дитиною.

Прийміть думку, що ідеального життя і виконання задуманого немає. Просто отримуйте задоволення від того, що робите, який би не був результат.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають