Геніальна єврейська порада: як стати багатим, нічого не роблячи

Звісно, абсолютно всіх проблем наявність грошей не вирішує. Щасливою за умовчанням людину вони теж не зроблять. Але, як кажуть, краще плакати у Мерседесі, ніж у трамваї. Гроші відкривають багато можливостей, дають певний ступінь свободи. Тож тема багатства буде актуальною за всіх часів, інформує Ukr.Media.

Люди продовжують шукати поради, як швидко розбагатіти. Як отримати багато грошей, але при цьому нічого не робити.

Ось прекрасна єврейська притча саме з цієї тематики.

Якось до заможного, успішного єврея прийшов за порадою його бідний, молодший сусід.

Бідний запитує:

- Ось дивлюся на тебе. Стільки років живеш багато, а нічого особливо не робиш. Дай пораду, як розбагатіти, нічого не роблячи? Поки що ніяк в мене таке не виходить.

- Слухай пораду, відповідає багатій. Все дуже просто. Так і продовжуй нічого не робити, тільки будь дуже економним, взагалі намагайся нічого не витрачати. Ну про таких зазвичай кажуть, що вони жадібні, але нічого страшного. І жити так треба упродовж перших 25 років.

- Ну а далі що, як бути, коли ці 25 років пройдуть?

- Далі все ще простіше. Ти вже звикнеш так жити, просто продовжуй до кінця життя.

Ось чому нас вчить притча про багатого єврея та його сусіда.

• Не чекайте простих порад та чарівних таблеток, нічого не замінить ваших дій.

Можна скільки завгодно думати, зважувати, дивитися на інших, але без власних дій нічого не зміниться.

• На одній економії багатства не побудуєш, але раціональному поводженню з грошима варто приділяти увагу.

Так, важливо вміти рахувати гроші, витрачати їх раціонально. Але якщо скочуватись у скряжництво, то ніякого розвитку не буде. На порожньому ґрунті з нічого також нічого й не виросте. Потрібно щось сіяти, поливати, підживлювати, охороняти.

• Все одно перемагає та виграє той, хто робить. Робить з розумом.

У процесі дій до людини прийдуть правильніші ідеї. Людина щось підкоригує, підправить, переналаштує. Не знайдено найкращого замінника для дій.

• Звички мають величезну силу.

Сенс притчі не в тому, що треба розвивати в собі звичку бути скнарою. А в тому, щоб звернути увагу на свої звички. Наші звички — це наш спосіб життя. Тобто, чим і в чому живемо — то нас і оточує, то в результаті у нас і є.