Від батьків до начальника: Хто винен у відсутності грошей у вашому житті

Досить часто люди прагнуть знайти винуватця своїх фінансових проблем. І дуже зручно взяти та звалити усю відповідальність на оточення, на суспільство, на державу, на батьків. Але що якби замість пошуку винних у зовнішньому світі ми спробували заглянути усередину себе? Ця стаття — спроба погляду на відсутність грошей під іншим кутом, де ключовим є розуміння себе, своїх переконань та рішень. На прикладі різних життєвих ситуацій ми дослідимо, чому деколи відсутність грошей — це більше питання відповідальності та світогляду, ніж зовнішніх обставин, інформує Ukr.Media.

У відсутності грошей винні батьки

Вони вас виховали, від них ви перейняли перші установки про гроші. Бідність перейшла до вас через гени. І вже нічого не змінити.

"Добре не жили — нічого й починати".

От якби ви народилися в багатій сім'ї, все було б інакше, чи ні? Багато успішних підприємців, мільйонерів та мільярдерів — перші багаті люди не тільки у своїй родині, а й у кількох поколіннях. Багато хто з них не просто починав з нуля, як деякі з нас. Вони піднімалися з бруду, з бідності. Дехто жив на вулиці, вмивався у фонтані, харчувався зі сміттєвих баків.

Всі обставини були проти них, але вони досягли свого. Тому що одного разу прийняли рішення: хоч би якими жахливими здавалися обставини, я завжди можу щось робити і рухатися вперед. Я йтиму повільно, буду повзти, але ніколи не зупинюся. Просто тому, що я вирішив.

Бідна сім'я — один із найдорожчих дарів, які тільки може отримати людина. Люди з бідних сімей найсильніший драйв. Вони знають, як це бути на дні. І вони зроблять все — аби тільки вилізти з цього.

Подякуйте своїм батькам. Зателефонуйте або зустрінетеся з ними. Скажіть їм «дякую» у думках, якщо вони вже не з вами. Вони виховували вас так добре, як могли. Настав час подорослішати і припинити звинувачувати їх у тому, що у вас чогось немає.

У відсутності грошей винна держава

Вона піднімає ціни, душить податками та робить все можливе для того, щоб люди не жили добре. Це гарна брехня, в яку модно вірити. Єдина функція держави — регулювати різні процеси лише на рівні великої кількості людей (жителів тієї чи іншої країни). Спроби на вас наживатися ви приписуєте їй самі. І оскільки в це вірить безліч людей, ви переконані в істинності вашої віри.

Чому підприємці та бізнесмени у багатьох країнах отримують знижки на податки? Тому що вони вкладають гроші у розвиток держави та дають людям робочі місця. Вони дають країні активи, те, що невпинно зростає в ціні (навіть з урахуванням улюбленої вами інфляції). Вони самі — їхній мозок, їхня здатність генерувати ідеї — це актив.

Хтось паразитує та постійно вимагає від своєї жертви ще смачних соків (тут читати — ще грошей), а хтось ініціює, реалізує ідеї, створює та генерує гроші. Відчуваєте різницю?

У відсутності грошей винен начальник

Він не платить вам достатньо, не поважає вас. Він не бачить, як тяжко ви працюєте. Він працює втричі менше, а отримує вп'ятеро більше. Хоча міг би звернути увагу на те, який ви молодець, і хоча б премію видати, не кажучи вже про підвищення зарплати або кілька днів відпустки за рахунок компанії.

Що б ви не думали про начальника, він сидить у своєму кріслі не так. Він у чомусь вас перевершує. Він розумніший за вас. Освіченіший за вас. Він уміє брати відповідальність, вирішувати складні проблеми високого рівня. Ви не знаєте, що відбувається у його житті. Він може перебувати в офісі три години, а потім повертатися додому та працювати до півночі. Приїжджати на роботу у вихідні.

Ви не знаєте, які питання він вирішує за зачиненими дверима свого кабінету. Але якщо ви досі не на його місці, ви не здатні вирішувати такі питання. А тому вам не платять стільки, скільки вашому начальнику. Хочете збільшити свій дохід — спитайте у нього прямо, що потрібно для цього зробити. Ненависть та обговорення тієї чи іншої вказівки начальника у курилці ситуацію не змінить. Спробували поговорити, але безрезультатно? Ви не дерево і можете змінити місце роботи будь-якої миті. Чого не міняєте? Отже, вас все влаштовує, і ви готові терпіти далі.

У відсутності грошей винні виробники алкоголю та тютюну

«Я курив стільки років, а потім кинув — і нічого не змінилося, тільки вагу набрав. Люди, не вірте тим, хто каже, що після відмови від цигарок щось змінюється». Можливо, ви не курите і не п'єте, але ці абзаци будуть найважливішими в цій статті.

Бідність йде пліч-о-пліч з безвідповідальністю. Бідним людям начхати на себе, на своє власне здоров'я, на свій власний комфорт. «А, у нашій країні все одно не розбагатіти» — і махнули рукою на все. Бідолашним людям начхати на те, як вони виглядають в очах своєї родини, і який приклад подають своїм дітям: батько з цигаркою, який постійно кашляє і відхаркує мокротиння, мати з келихом вина і синцями під очима. Бідним людям начхати на те, що вони, можливо, помруть раніше за своїх батьків або своїх дітей.

Бідним людям начхати на підлітків, які стають нікотиновими наркоманами. На п'ятнадцятирічних дівчаток, які в кращому разі завагітніють під впливом алкоголю, у гіршому — переживуть жорстоке насильство. Бідним людям начхати на майбутніх матерів, які цькують дитину у своєму животі нікотином або алкоголем. Начхати на інших людей, включаючи маленьких дітей, яких вони обкурюють у громадських місцях.

Вашому синові або вашій дочці абсолютно все одно, скільки коштує ваш тютюн. Вони бачать, що ви палите, і рано чи пізно почнуть повторювати за вами. І їхні діти зроблять те саме. Так працює пастка нікотину та алкоголю. Ви підете на все, щоб виправдати свою залежність. Так зручно звалювати відповідальність на неї. Але у ваших проблемах винні не нікотин та алкоголь. У ваших проблемах винні рішення, які ви ухвалили. А також рішення, які відмовилися ухвалювати.

Перший крок до покращення фінансового становища — це не відкладання грошей, не пошук додаткових джерел доходу та не інвестиції. Перший крок до покращення фінансового стану — це прийняття відповідальності за своє життя та усвідомлення того, що ви транслюєте у світ. Поки ви не проженете думку «в моїх проблемах винен хтось інший» з голови, ви продовжите бути жебраком. Жебрак — це не відсутність грошей. Це світогляд обмеженості та нестачі. Історія «всі ресурси обмежені» — теж сюди. І ось ми вже звинувачуємо весь світ у тому, що нам не дають грошей. Але чомусь від цього грошей у нас не додається. Хоча, мабуть, має?