"Що вони роблять не так": Три найпоширеніші помилки пенсіонерів у поводженні з грошима

Багато громадян нашої країни, доживши до пенсії, так і не навчилися правильно розпоряджатися грошима. Ну от не було раніше уроків фінансової грамотності, та й зараз також ніхто нікого вчити не буде, як правильно витрачати і накопичувати. Молоді — і ті не знають інколи, як дотягнути до зарплати або відмовити дати в борг, що вже про наших бабусь і дідусів, та й вікових батьків казати, інформує Ukr.Media.

Жодним чином не хочу образити пенсіонерів — старість я поважаю, до людей у віці ставлюся з повагою. Але не можу не відмітити, що до грошей у літніх ставлення дивне — вони або накопичують їх, складаючи під матрац або загортаючи в ганчірку, або віддають все дітям і онукам, а то й своїми ж руками переводять шахраям.

Не всі — є дуже грамотні в плані фінансів навіть 70-80-річні бабусі, які все життя пропрацювали в бухгалтерії або банку, у таких ще й молоді варто було б повчитися.

Сьогодні ж хочу розповісти про 3 грубі помилки, які пенсіонери часто (не всі, але багато) роблять зі своєю пенсією. Тому що так було прийнято раніше, або за звичкою, або з оглядкою на сусідів, знайомих. Перевірте себе або своїх родичів — чи не так вони роблять (і поясніть, що треба змінювати фінансові звички).

Помилка №1 — відкладати сотні тисяч на похорон

Внаслідок спогадів про прожиті роки та різні економічні потрясіння пенсіонери не вірять у допомогу держави. А на дітей і онуків у багатьох надії немає — часто старі з регулярно отримуваними пенсіями, економлячи на їжі та одязі, живуть краще молодих іпотечників з дітьми.

Ось і накопичують бабусі похоронні гроші, дбайливо при житті купуючи собі все, починаючи від панталонів, колготок, нічних сорочок, закінчуючи грошима на покупку труни, оплату поминок, огорожі, пам'ятника і відспівування в церкві.

Розмір заощаджень у всіх пенсіонерів різний, залежить від віку, стану здоров'я, благополуччя, уявлень про похорон. Одним достатньо зелененької або червоненької зручної труни і щоб діти прийшли на кладовище, інші готові віддати 100-200 тисяч на запам'ятовувані проводи.

І лежать під умовними "матрацами" у бабусь десятки, а то і сотні тисяч, знецінюються з роками, на рахунку ці суми хоча б індексувалися б. Невеликі відсотки, але все ж. За ці 10-20, а то й більше років пристойна сума накопичилася б на вкладі, а не під подушкою. Та й сенс витрачати 100-200 тисяч? Навіщо?

Краще останні роки жити з комфортом і харчуючись добре. Як каже моя мама, нікого ще поверх землі лежати не залишили, то чого переживати раніше часу? І я з нею згоден. Хоч мільйон на цю сумну справу витрать, зібравши з села і оркестр з духовими трубами в ресторані, що зміниться? Горе стане меншим?

Не сперечаюся, все найпотрібніше приготувати треба — одяг, речі, свічки, навіть колір труни з рідними обговорити і що на могилку посаджено буде, але накопичувати сотні тисяч — це неправильно з фінансової точки зору.

Помилка №2 — жорстко економити на всьому, особливо на їжі та здоров'ї

Так, старі у нас в країні отримують мізерні пенсії. Так, цих грошей вистачає лише на оплату комуналки, недорогих продуктів і ліків, і то — не найефективніших, а тих, що по кишені. Через це пенсіонери і економлять. А не з любові до процесу.

Але переходити межу і робити економію нав'язливою ідеєю теж не слід. А то нерідкі випадки, коли бабусі відбирають гнилі овочі на ринку, подешевше, замість того, щоб взяти 1 хороший огірок або помідор, а потім обрізають бочок, шкірку, виходить в підсумку 2 шматочки. Де тут економія?

Або їдять моментальні кашки, заливаючи пакетики водою, замість того, щоб купити кілограм вівсяних пластівців і варити молочну, більш корисну кашу.

Зате можна на чорний день половину пенсії відкласти під матрац, на шкоду собі. І жити так ще років 20, урізаючи всі витрати, але маючи під подушкою тисяч 150-200.

А потім після похорон діти розбирають комоди, і знаходять ганчірочки з бабусиними багатствами, дивуючись, чого вона одні супчики на воді їла і завжди нила, що грошей не вистачає.

Не треба так. Економити потрібно з розумом, прораховуючи витрати, вишукуючи акції, купуючи нехай недорогі, але корисні продукти.

Помилка №3 — продовжувати працювати на пенсії заради допомоги дітям

Причому цим дорослим дітям може бути вже і 35, і 45 років, а у них вже й онучки підростають, яким теж дід з бабкою допомагати повинні, працюючи не до пенсії, а поки не винесуть вперед ногами десь в 90. Краще в 100, так довше допомагати зможуть.

Причому на пенсії у багатьох літніх громадян зарплата невелика, ніхто ж у нас не хоче вахтерам, сторожам і навіть працівникам пошти великі гроші платити.

Нехай онуки і діти самі крутяться, а людина, яка заробила собі пенсію, повинна думати про себе, а не про те, як там вся рідня без їхньої допомоги і підмоги. Тоді, якщо кран перекрити, і гроші на себе залишаться, і на все вистачати буде. І працювати в 80 років не доведеться.