300 мільйонів гектарів у мінус. Красиві декларації не рятують світові ліси

Свіжі дані науковців: всі гучні спроби врятувати ліси працюють хіба що у звітах.

За останні 11 років планета втратила 300 мільйонів гектарів. Це від 21 до 32 мільйонів гектарів щороку. Половина всіх втрат — це лише чотири країни: Росія, Бразилія, Канада та США. І якщо на півночі дерева переважно вигорають, то в тропіках їх банально вирубують.

При цьому паперу на захист екології списано гори. Євросоюз штампує директиви. На кліматичних самітах сотні країн урочисто підписують декларації. Є купа сертифікатів на кшталт FSC, якими бізнес маркує свою продукцію — зараз під ними десь 10% світових лісів. Плюс заповідні зони, площу яких за десять років розширили майже до мільярда гектарів.

Але статистика невблаганна: прямого зв'язку між збільшенням заповідників і зупинкою вирубки немає.

Чому так? Бо ліва рука не знає, що робить права. Сертифікація — це ринкова гра, нею рулять приватні компанії та аудитори. Заповідники — справа державна. Вони не перетинаються. Уряд забороняє чіпати одну ділянку, бізнес розвертається і йде в сусідній, незахищений ліс, де випилює все під нуль.

Суть проста: врятували одне дерево — пустили на тирсу три інших.

Сертифікати і заповідники — це інструменти, і їх не треба скасовувати. Але їх час змусити працювати в одній зв'язці. До речі, практика показує, що передача контролю над землями місцевим корінним громадам часто захищає ліс надійніше за будь-які урядові схеми. Вони просто не дають різати своє.

І головне. Левова частка дерев іде на речі-одноденки — дерев'яні піддони та папір для принтера. Пускати нормальний ліс на одноразову тару — це ідіотизм. Для таких потреб давно існує вторсировина. Доведеться навчитися робити більше з меншим ресурсом. Або скоро дихатимемо через раз.