17 січня — Феоктистів день, Зосима-бджільник: історія, традиції та прикмети свята

Народно-християнське свято Феоктистів день відзначається 17 січня (4 січня за старим стилем) кожного року. У цей день православна церква вшановує пам'ять преподобного мученика Зосими, пустинника Кілікійського, інформує Ukr.Media.

Інші назви свята: Зосима-бджільник, День Зосими, вигнання нечистого, чортополох.

Але в народній свідомості цей день асоціюється з ім'ям Зосими Соловецького — православного святого, який заснував відомий монастир. Він вважається покровителем бджолярів і бортників, тому саме до нього моляться про хороший збір меду. Пам'ять Зосими Соловецького відзначається 30 квітня, однак і 17 січня, день іменин Зосими, називається бджільником.

Історія

Мученик Зосима Пустельник жив в IV столітті. Одного разу під час полювання правитель Кілікії Дометіан побачив старця, який мирно і ласкаво розмовляв з дикими звірами, що оточили його. Старцю вчинили допит — хто він і чому живе в пустелі. Старець відповів, що звуть його Зосима, що він християнин і не може жити в місті з ворогами Господа Ісуса Христа, тому і живе один серед звірів. За такі слова правитель наказав катувати Зосиму, щоб той розкрив секрет спілкування з тваринами. Не витримавши тортур Зосима помер.

Зосима Соловецький — святий, шанований в лику преподобних. Він народився в Новгородській єпархії, пізніше поселився в Помор'ї, де доля подарувала зустріч з ченцями Германом і Саватієм. У 1436 році всі троє звели келію на Соловецькому острові. З часом у Зосими учнів ставало все більше, незабаром вони всі разом побудували храм і обитель — відомий Соловецький монастир.

Традиції та обряди на Феоктистів день

Існує особлива прикмета: якщо 17 січня багато снігу — рік буде медовим. Щоб шанувати Зосиму, на стіл обов'язково ставили мед і ласощі з нього — наприклад, пряники, або медові іриски.

Добігають кінця Святки, і нечиста сила намагається наостанок накоїти якомога більше поганого. Тому в день Зосими прийнято було гнати чортів. Мужики і баби надягали кожухи навиворіт і виходили на вулицю, прихопивши з собою кочерги. На чолі процесії несли палаюче ганчір'я. Люди ходили від двору до двору і кричали: "Виходь, нечиста сила!". В цей час "забивали чорта" — колотили (не насправжки, звичайно) одного з мужиків, вбраного в кошлатий кожух. Після цього розводили багаття і святкували перемогу над нечистою силою. Хлопці та дівчата стрибали через вогонь, щоб зміцнити здоров'я і отримати щастя.

Дівиці, бажаючи дізнатися майбутнє, виходили ввечері на подвір'я. Якщо Велика Ведмедиця виявлялася праворуч — це означало, що святочні ворожіння на судженого неодмінно збудуться. Якщо ж перед собою дівчина бачила Чумацький шлях — це віщувало ще рік життя в очікуванні нареченого.

Прикмети

Якщо починають спускатися ранкові тумани — до врожаю ярих.
Небо чисте на Феоктистів день з повним Місяцем — до сильної повені.
Низькі хмари 17 січня — скоро буде мороз.
Зола в печі гасне скоро — до потепління.
Білки ховаються в дупло, закриваючи в нього вхід, — перед морозами.
Якщо ранкові тумани з'являються в другій половині зими — до врожаю ярих хлібів.
Якщо на деревах багато снігу, то рік буде вдалим для бджолярів.
Чисте небо і повний місяць на Феоктистів день — до сильної повені.
Слабка тяга в печі — до сирої погоди, сильна — до морозу.
Безхмарне небо 17 січня — до затяжних морозів.
Людині, що збирається в далеку дорогу, в комір зашивали квітка будяка, щоб нечиста сила з шляху не звела, а людина з поганим оком псування не навела.
Крик лисиці, почутий в цей день, обіцяє непогожу погоду.
Щоб з дому пішли всі злі сили, що вводять людину в гріх і заважають її жити, 17 січня необхідно взяти ікону і обійти з нею навколо будинку, читаючи молитву.