Після випікання пасок вирішила розповісти, як можна заморозити дріжджове тісто, якщо його вийшло забагато, щоб не стояти на кухні до ранку. Ці поради стосуються не тільки великодніх рецептів — вони підійдуть для будь-якого дріжджового тіста.
Заморожуємо сире тісто
Наліпила я, скажімо, пиріжків, а начинка закінчилася. Або окомір підманув, і тіста вийшло на пів району. Або побачила, що пасок задосить. Дріжджове тісто взагалі чудово переносить мінусову температуру. Особливо здобне, де щедро намішано масла і цукру — воно холод просто обожнює.
Що я роблю з цими залишками. Ділю їх на порційні кульки — рівно стільки, щоб вистачило на одне приготування. Легенько мащу ці колобки олією, щоб вони потім не зрослися з пакетом намертво. Пакую, випускаю повітря, але залишаю малесенький запас вільного місця. Тісто все ж таки живе, воно ще може трохи підрости перед тим, як остаточно замерзне. І ховаю цю заготовку в найглибший куток морозилки. Там температура найстабільніша, що в наших реаліях з раптовими вимкненнями світла рятує ситуацію.
Правильне пробудження тіста
Тут все працює як із людьми в понеділок зранку: ніякого шоку. Навіть не думайте класти пакет на гарячу батарею чи лити на нього окріп. Від такого стресу дріжджі миттєво загинуть, і ви отримаєте гумовий камінь замість випічки.
Я ввечері перекладаю пакет з морозилки у звичайний холодильник. За ніч, десь годин за 8-12, тісто спокійно і дуже делікатно розморожується. Вранці дістаю його на кухонний стіл і просто даю зігрітися. Коли воно стає теплим і знову пухким — можна ліпити вироби і пекти. І знаєте, що найкумедніше? Після такої ночівлі в холоді тісто робиться ще еластичнішим, з ним приємно працювати, а випічка виходить дуже смачна.
Заморожуємо готове
Мої ранки зазвичай минають так: я ледве розплющую очі і можу хіба що навмання тицьнути кнопку кавоварки. Якщо у вас та сама історія, то ідея діставати звечора сире тісто і чекати, поки воно там собі зійде, звучить як витончене знущання. Мій особистий порятунок — ховати в холод вже готові вуглеводи.
Я просто знаходжу в собі сили у вихідні, коли зорі сходяться і є хоч якийсь настрій на кулінарію, та печу гору улюблених булочок або круасанів. Далі чекаю, поки вони повністю охолонуть. Ні, не тепленькі, а зовсім холодні. Потім пакую це все у щільні зіп-пакети. Повітря звідти треба випустити максимально і закинути пакети в морозилку.
Коли настає саме той важкий ранок, я дістаю крижану здобу, кидаю в мікрохвильовку або в розігріту духовку буквально на кілька хвилин. Вона стає пухкою, м'якою і пахне так, ніби я прокинулася о п'ятій ранку заради замісу, а не просто дістала з камери вже готові вироби.
Ще два круті лайфхаки
Після десятків кулінарних фейлів на кухні я засвоїла ще кілька неочевидних речей. Треба бути дуже обережною з ягодами. Якщо вам спало на думку зліпити пиріг, заморозити його цілим і пекти колись потім, беріть тільки сухі начинки. М'ясо, рис, капуста, горіхи підійдуть ідеально. А от невипечені пироги з ягодами краще в морозилку не класти — під час розморожування вони пустять стільки соку, що низ перетвориться на мокру кашу і не пропечеться.
А ще є нюанс із дріжджами. Коли я свідомо замішую сире тісто саме для того, щоб його заморозити на майбутнє, то додаю дріжджів на 10-15% більше, ніж зазначено в рецепті. Холод — річ сувора, частина цих грибків у морозилці просто "засинає" назавжди. Невеличкий запас страхує мене від того, що булочки не піднімуться.
Також додам про терміни — хоч тісто й можна заморожувати, але вічно воно в морозилці лежати не зможе, краще використати його за 1-3 місяці, бо з часом дріжджі продовжують гинути навіть при -18°C.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!