Батьківщина цієї ягоди - Північна Америка. Там вона споконвіку зростала як бур'ян на берегах річок і озер. Ягоди в неї дрібні і несмачні, місцевому населенню навіть в голову не приходило, що їх можна їсти. Але одного разу цей чагарник попався на очі нашому славетному селекціонеру. Він схрестив його з нашої горобиною і отримав дивовижні сорти з великими, смачними, а головне, цілющими плодами. Дуже скоро вони розійшлися по всьому світу, в тому числі потрапили назад в Північну Америку. І там ахнули: «Це аронія? Та бути цього не може!»
В Україні нова культура теж стала популярна. Але наші садівники називають її інакше: чорноплідна горобина або просто чорноплодка, інформує Ukr.Media.
Чому варто посадити аронію
Невибаглива. Аронія добре росте на будь-яких грунтах: і на сухих піщаних, і на вологих кислих. Вона не боїться близького розташування грунтових вод, оскільки коріння у неї йдуть у землю неглибоко - всього на 50 см.
Добрива їй не потрібні. Більш того, якщо чорноплодку годувати, вона почне нарощувати листя, пагони, а ягід на ній практично не буде. Морозів, навіть найсуворіших, аронія не боїться. А ще її можна пересаджувати навіть з листочками, які вже розпустилися, на відміну від більшості інших рослин. Єдине, що їй потрібно обов'язково - хороша освітленість, в тіні вона дає мало ягід.
Декоративна. Влітку тішить рясною зеленню, а восени стає справжньою прикрасою саду, переливаючись різними відтінками бузкового, червоного і оранжевого кольорів. Квітки у неї яскраво-білі, запашні - навесні вони наповнюють ділянку чудовим ароматом. До речі, аронію можна використовувати для живоплотів. А ще вона відмінно зміцнює яри.
Цілюща. Назва цієї рослини говорить сама за себе: аронія - від грецького слова «арос», що в перекладі означає «користь». В ягодах міститься бета-каротин, аскорбінова кислота, вітаміни Е, К, Р, РР, В1, В2, В6. А ще антоціани, пектин, органічні кислоти, мінеральні солі марганцю, кобальту, міді, йоду, магнію, заліза, калію, кальцію, хрому, свинцю, селену, нікелю, алюмінію, бору... загалом, ягода від усіх хвороб!
Але якщо розглядати її цілющі властивості детально, то можна з впевненість сказати, що вона:
- підвищує імунітет,
- покращує травлення, роботу серця, щитовидної залози і склад крові,
- зміцнює стінки кровоносних судин,
- нормалізує тиск,
- очищає організм від шкідливого холестерину,
- попереджає анемію,
- допомагає звільнити кишечник від шлаків, токсинів і важких металів.
Крім того, вона незамінна для тих, хто хоче скинути зайву вагу. В ягодах чорноплодки всього 55 калорій на 100 г ягід, а завдяки високому вмісту антоціанів, вона допомагає побороти помилкове відчуття голоду.
Як її виростити
Посадка. Найкраще аронію садити восени, у жовтні.
Ями під неї копають завглибшки і діаметром 50 см. Кореневу шийку потрібно заглибити на 1,5 см. Після посадки вилити під саджанець 1 відро води, а пристовбурне коло замульчувати перегноєм, тирсою або просто сухою землею. Щоб наступного року отримати сильний приріст, кущик корисно обрізати і залишити лише 4 найнижчі бруньки.
Догляд. Чорноплодка чудово може рости без зрошення, але щоб ягоди були великими і соковитими, в період утворення плодів рослину корисно поливати раз на тиждень. І то лише в посушливе літо.
Обрізка у аронії нескладна. У перші роки життя треба вирізати пагони, які загущують крону, залишаючи не більше 12 стовбурів. Після 7 років треба видаляти всі старі гілки. А в 10-річному віці кущ краще обрізати повністю, залишивши пеньки висотою 20 см - це потрібно, щоб омолодити рослину.
Розмноження. Найпростіше розвести чорноплідну горобину кореневими нащадками. Їх відокремлюють восени від материнського куща і відразу садять на постійне місце. Приживлюваність зазвичай 100-відсоткова!
Коли збирати врожай
Плоди аронії достигають у кінці серпня. Але збирати їх краще після перших заморозків - тоді вони стають солодкими. Найзручніше зрізати ножицями цілі супліддя, вони, до речі, зберігаються довше, ніж ягідки окремо.
Лікарі не рекомендують їсти аронію людям з гастритом, виразкою, гіпотонікам, а також тим, у кого підвищене згортання крові, тромбоз та тромбофлебіт. Ягоди чорноплідної горобини можна сушити, заморожувати, робити з них компоти, морси, вино, пюре і варення.
