Насправді це явище доволі поширене, і приводів для смутку немає, інформує Ukr.Media.
Чому ж яблуні плачуть? Швидше за все ви просто неправильно видалили непотрібну гілку. Спилювати гілки потрібно по напливу кори, на так зване кільце. Тоді рана швидко заросте і сік, як правило, не тече.
Якщо ж пішов сік, тоді почекайте, поки він зупиниться. Зазвичай він припиняє бігти з настанням зими.
Після того, як сік перестав текти, очистіть рану від гнилих фрагментів, проведіть дезінфекцію мідним або залізним купоросом, і коли рана підсохне, замажте садовим варом.
Якщо ж ви прихильник традиційного підходу, то після дезінфекції покрийте рану свіжим коров'яком, змішаним з глиною в однакових частинах. Нанесіть на рану отриману замазку й у кілька шарів обмотайте мішковиною.
Викликати сльози у садівника і у яблунь-груш можуть також пошкодження стовбурів і гілок короїдами, заболонниками, древесницею в'їдливою та іншими їхніми родичами. Тому, якщо помітили плач у дерева, уважно огляньте свій сад. Може, пора розпрощатися з частиною крони, щоб врятувати дерево?
Якщо виявили короїдів, готуйтеся навесні до цвітіння обробити дерева Актелліком, а після цвітіння — препаратом Фуфанон-нова.
Ще однією причиною яблуневих сліз можуть бути сонячні опіки. Виникають вони з лютого по квітень. Тому у відлигу можна обприскати сад 3 % бордоською рідиною, а заодно побілити стовбури та гілки.
Нерідкі випадки, коли течія соку у яблунь починається внаслідок впливу різкого зниження температури повітря в умовах відсутності снігового покриття. У цьому разі страждають коріння рослини, через це яблуня починає «плакати». Запобігти такі пошкодження допомагає мульчування пристовбурних кіл компостом, гноєм або торфом.
Будьте уважні до своїх деревах, вчасно проводьте захисні роботи − і тоді дерева будуть рости і плодоносити довгі роки.
