Вовча ягода годжі, нінся гоуці, а просто — дереза звичайна, або варварська — рослина родом з Азії, яка відмінно прижилася і в Україні, причому іноді навіть "виходячи" за межі дачних ділянок та садів і чудово себе почуваючи в наших широтах в здичавілому стані, інформує Ukr.Media.
Відноситься ця рослина до Пасльонових, але схожа зовсім не на картоплю або томати, а являє собою невисокий розлогий кущ з колючими гілками, простими сизо-зеленими листочками і фіолетово-рожевими квітками. Але для дачників головна цінність, заради якої і стали останнім часом масово висаджувати дерезу в наших садах і городах — її кисло-солодкі червоно-оранжеві ягоди, які безперервно формуються на рослині протягом близько п'яти місяців (в теплих умовах батьківщини).
Багато недосвідчених городників через вид і колір ягід плутають годжі з кизилом або барбарисом. Важливо розуміти — це зовсім різні рослини!
Що ж за цінність в цих, на перший погляд, звичайних плодах, чи дійсно заморська ягода володіє якимись надзвичайно корисними властивостями, будучи "суперфудом", і при бажанні виростити годжі на звичайній дачній ділянці — поговоримо далі.
Незвичайна користь чи звичайний маркетинг
Суперфуд — модне слівце, яким останнім часом заведено називати які-небудь харчові продукти з нібито виключно підвищеним вмістом корисних речовин. Зелена гречка, сік ноні, сирі насіння какао, водорість хлорела, насіння чіа і лободи, арганова олія, плоди лукуми, асаї і ацероли, кіноа — повні списки таких чудо-продуктів, що гуляють інтернетом, перевалюють за сотню найменувань... Традиційно в цей перелік входять і ягоди годжі — "райська ягода, молодильні яблука, панацея від усіх хвороб, тибетські ягоди щастя, плоди життя, засіб проти старіння, еліксир молодості і стрункості, джерело життєвої сили".
Зрозуміло, більшість людей з радістю хапається за таку "чудо-таблетку від усього", але чи мають під собою ґрунт ці гучні твердження продавців-маркетологів або під виглядом суперфуда нам без жодних наукових доказів черговий раз намагаються всучити звичайний продукт, не більш корисний, ніж ті ж звичні яблука, журавлина або лимони? Давайте розбиратися.
Цілюща слава ягід годжі бере свій початок з азіатських рецептів, де цей плід (як, втім, переважна більшість місцевих рослин) здавна пристосувалися використовувати в народній медицині як загальнозміцнюючий засіб, а також у складі препаратів для поліпшення роботи печінки і нирок.
І лише на початку XXI століття продукти з дерези стали досить агресивно рекламуватися на ринку Північної Америки (а потім Канади і Європи) в якості "ліки проти усіх хвороб", які нібито володіють унікальною концентрацією мікроелементів, вітамінів і антиоксидантів.
Всього 30 г ягід годжі на день "гарантували", за твердженням продавців, помітне уповільнення процесів старіння в організмі, миттєве зняття симптомів стресу і втоми, сяючий вигляд шкіри, а плюс до всього ще й швидке і необоротне схуднення всім спраглим чарівно скинути зайву вагу. Зрозуміло, щоб отримати цей ефект, вживати продукт потрібно щодня, а коштує він, як і будь розрекламований суперфуд, далеко не копійки. Але чого не зробиш заради гарантованої вічної молодості і краси, чи не так?
Але чи варто сліпо вірити недоведеним твердженням маркетологів чи достатньо просто ознайомитися зі складом диво-ягід і почитати наукові дослідження на цю тему? Адже у зв'язку з таким ажіотажем на ягоди годжі ними серйозно зацікавилися дієтологи і медики по всьому світу, а також організації з безпеки харчових продуктів.
На жаль, як і в будь-яких фруктах і ягодах, в годжі виявилися лише все ті ж знайомі нам вітаміни А, В, С, полісахариди, органічні кислоти, харчові волокна. Так, корисні і необхідні нашому організму, але ні по одному з них в кількісному відношенні годжі не перевищує звичні нам продукти. Наприклад, щоб отримати однакову дозу антиоксидантів, вам потрібно прийняти або 13 порцій соку годжі, або з'їсти одне червоне яблуко.
Так, завдяки малій кількості деяких присутніх у складі годжі активних речовин (наприклад, представників глікоалкалоїдів і кумаринів), ці плоди можуть входити до складу деяких загальнозміцнюючих і протизапальних препаратів, однак, у зв'язку з цим фактом, безконтрольне надмірне вживання цих ягід може викликати проблеми з самопочуттям — від порушення роботи ШКТ та підвищення артеріального тиску до розвитку артриту.
Висновок — ви повинні чітко розуміти, що виняткова користь вживання ягід годжі в їжу науково не обґрунтована і не відповідає дійсності, а чи "вестися" на агресивну голослівну рекламу, вирішувати тільки вам.
Якщо ви все-таки вирішили завести у себе на ділянці цю дивину хоча б заради її краси і незвичайності — наші рекомендації з посадки і догляду за годжі нижче, благо у зв'язку з ажіотажною модою на рослину купити саджанці сьогодні можна практично в кожному садовому розпліднику.
Як виростити годжі на дачі
Відразу попереджаємо, якщо вирішили посадити годжі в середній смузі, передусім, відповідально підійдіть до купівлі саджанця і виберіть рослину, адаптовану до місцевого клімату. Сьогодні в розплідниках пропонують наступні сорти годжі: Лхаса, Нью Біг, Світ Амбер (Солодкий бурштин), Шанхайський експрес, Біг Беррі.
Висаджувати годжі потрібно в добре освітленому куточку саду. Робити це можна як восени (серпень-листопад), так і навесні (березень-травень). Останній варіант рекомендований для більш прохолодних районів, щоб кущик встиг зміцніти до настання своїх перших серйозних холодів у відкритому ґрунті.
Ями для саджанців годжі готують заздалегідь, щоб земля встигла осісти. Приблизні розміри посадкової ями — 50×50×50 см, розміщують їх на відстані не менше 2 м один від одного. На дно посадкової ями насипають грубозернистий пісок, потім наполовину заповнюють сумішшю родючого рихлого ґрунту і перегною (1:1). Після цього додають до ґрунту 150 г подвійного суперфосфату і 30 г сірчанокислого калію або склянку деревної золи. Усе ретельно перемішують (перекопують).
У підготовлену яму вертикально розміщують саджанець, піднявши кореневу шийку на рівень землі, присипають його родючим ґрунтом і поливають. Пристовбурні кола мульчують торфом або перегноєм.
Надалі рослині знадобиться лише регулярний полив і підживлення час від часу. Годжі практично не хворіє, не боїться шкідників, добре переносить зміну погоди і невелику засуху.
Цвіте рослина в червні-липні і перші роки буде просто декоративною прикрасою ділянки, рослина самозапильна. Вступає в плодоношення годжі на 2-3-й рік після посадки. Помаранчеві або червоні (залежно від сорту) ягоди до 3 см завдовжки і вагою 15-30 г дозрівають в серпні-вересні. Ягоди ароматні, приємного кисло-солодкого смаку, їх можна вживати свіжими або у висушеному вигляді (вони довго зберігаються. З однієї дорослої рослини можна зібрати 6-8 кг плодів.
Дереза гарантовано переносить морози до -15°C, а за деякими даними навіть до -30°C. Якщо клімат у вашому регіоні не можна назвати стійким, можете вирощувати цей чагарник в контейнерах, а на зиму вносити в підвал або льох.
Сподіваємося, ви розумієте, що всупереч претензійним заявам маркетологів, здоров'я і довголіття можна просто купити у вигляді міфічних суперфудів. Ягоди годжі, хоч і є смачним продуктом, але корисні для нашого організму нітрохи не більше чорниці з малиною або смородини з яблуками.
Але якщо вам просто подобається вигляд цього чагарнику і смак плодів, чому б не виростити у себе на дачі цю невибагливу азіатську культуру?
