Посуд є невіддільною частиною нашого повсякденного життя. Однак пошкоджений посуд може становити серйозну небезпеку для здоров'я, про яку багато людей навіть не підозрюють, інформує Ukr.Media.
Розглянемо наукові аспекти цієї проблеми та з'ясуємо, чому тріщини і сколи на посуді можуть бути набагато небезпечнішими, ніж здається на перший погляд.
Керамічний посуд: структура і потенційні ризики
Керамічний посуд виготовляється з природних матеріалів, які після випалювання зберігають певну пористість. Саме тому керамічні вироби покривають глазур'ю — особливим склоподібним шаром, який надає посуду гладкості, водонепроникності та естетичної привабливості. Цей захисний шар виконує не лише декоративну функцію, але й має важливе гігієнічне значення.
Коли глазур пошкоджується через удари, падіння або тривале використання, пористий керамічний матеріал під нею стає вразливим. Мікротріщини та сколи перетворюються на своєрідні "сховища" для мікроорганізмів. Навіть ретельне миття не завжди може забезпечити повне видалення бактерій з цих пошкоджень, оскільки вода з миючими засобами не проникає достатньо глибоко в пористу структуру.
Мікробіологічні ризики пошкодженого посуду
Науковими дослідженнями підтверджено, що в пошкодженнях керамічного посуду можуть накопичуватися різноманітні мікроорганізми, серед яких особливу увагу привертають:
Acinetobacter — рід бактерій, які широко розповсюджені в природі і можуть викликати різноманітні інфекції у людей. Особливо небезпечні вони для осіб з ослабленим імунітетом, де можуть спричиняти респіраторні інфекції, інфекції сечовивідних шляхів та навіть сепсис. У тріщинах посуду ці бактерії можуть зберігатися тривалий час.
Pseudomonas — ці бактерії відомі своєю стійкістю до багатьох антибіотиків та дезінфікуючих засобів. Вони чудово почуваються у вологому середовищі і можуть утворювати біоплівки — спеціальні захисні структури, які ще більше підвищують їхню стійкість. Інфекції, спричинені Pseudomonas, часто важко піддаються лікуванню.
Крім бактерій, у тріщинах і сколах керамічного посуду створюються ідеальні умови для розвитку грибків, зокрема різних видів плісняви. Пліснява не лише може спричиняти алергічні реакції, але й здатна виділяти мікотоксини — отруйні речовини, які при постійному надходженні в організм можуть накопичуватися та згодом призводити до різноманітних захворювань.
Важливо зазначити, що ризик, пов'язаний з пошкодженим посудом, значно підвищується при певних умовах використання:
- Зберігання їжі в пошкодженому посуді протягом тривалого часу;
- Використання пошкодженого посуду для кислих продуктів (соки, маринади, томатні соуси), які можуть сприяти міграції шкідливих речовин з кераміки;
- Нагрівання їжі в пошкодженому посуді, що може прискорювати хімічні процеси;
- Недостатньо ретельне висушування посуду після миття, що створює вологе середовище для розмноження мікроорганізмів.
Скляний посуд: особливості та небезпеки
На відміну від кераміки, скло є непористим матеріалом, що робить його більш гігієнічним з точки зору мікробіологічної безпеки. Однак пошкоджений скляний посуд становить іншу небезпеку — ризик механічних травм. Гострі краї відколів можуть спричиняти порізи, які, в свою чергу, створюють вхідні ворота для інфекції. Крім того, існує ризик потрапляння мікроскопічних частинок скла в їжу, що може призвести до травмування травного тракту.
Слід зазначити, що деякі види скляного посуду (особливо низької якості або виготовлені в країнах з недостатнім контролем виробництва) можуть містити свинець або інші важкі метали. При пошкодженні такого посуду ці речовини можуть потрапляти в їжу, спричиняючи хронічне отруєння.
