Ми звикли списувати серйозні хвороби на спадковість. Зручна позиція, але цифри кажуть інше. Лише від 5 до 10 відсотків дитячих онкологій — це суто генетика. Більшість інших випадків — біологічні збої в клітинах. Проте вплив середовища, те, чим ми дихаємо щодня, суттєво підвищує ризик. І зараз мова не про абстрактну «брудну екологію», а про конкретний об’єкт під вікнами — звичайну автозаправку.

Дослідники з Монреальського університету взяли медичні бази даних провінції Квебек і зіставили дві речі: поштовий індекс дитини при народженні та онкологічні діагнози.

Шукали вплив бензолу. Це відомий канцероген, який міститься в бензині. Його напряму пов’язують із лейкемією. Штука вкрай летюча. Коли на заправці зливають паливо з бензовоза або коли хтось просто заливає повний бак, бензол опиняється в повітрі.

Результати вийшли максимально прямолінійними. Жити ближче ніж за 250 метрів від АЗС — означає підвищити ризик розвитку дитячої лейкемії. Якщо будинок стоїть ближче 100 метрів — ризик стає найвищим. Вчені одразу відкинули побічні фактори: вплив завантажених трас поблизу, рівень доходів родини чи різницю між містом та селом. Справа виявилася саме в бензоколонках і відстані до них.

Дослідження базується на статистиці, ніхто не ходив за людьми з газоаналізаторами. Але є одна красномовна деталь. У самому Монреалі зв’язок між онкологією і заправками виявився значно слабшим. Причина банальна: місцеві правила змушують власників АЗС ставити системи вловлювання випарів палива. Елементарна технологія, яка рубає викиди на корені. І вона працює.

Висновок напрошується сам собою. Будувати житло, дитячі садки чи школи впритул до заправок — безглуздя. Канадійці зараз пропонують зробити обов’язковими буферні зони та фільтри випарів на загальнонаціональному рівні.