Молоді батьки часто розчиняються повністю в дитині й зовсім забувають про себе та свої потреби. Фокус уваги на сім'ю важливий, проте ті, хто повністю відмовляються від свого щастя, живуть тільки заради дітей, можуть завдати шкоди як собі, так і дітям, особливо в період сепарації, розповіли психологи, інформує Ukr.Media.
Сепарація — природний і необхідний етап розвитку дитини. Дитина формується як самостійна особистість, з вираженою ідентичністю, яка здатна на автономні вчинки та життя. Сепарація складається з 4 стадій: відділення, протест, повернення, консолідація. Кожна стадія супроводжується різними емоціями і призводить до різних конфліктів і криз, кожна з яких потребує підтримки і розуміння з боку батьків. Конфлікти з підлітками посилюються тим, що батьки переживають відчуття втрати близькості з дітьми під час їхнього дорослішання. Розуміння, що вплив на дитину зникає і ти відходиш на другий план, багатьох дорослих доводить до нервового зриву, пояснили фахівці.
За словами психологів, проблема в тому, що якщо батьки живуть тільки заради дітей і не мають інших інтересів і занять, вони можуть порушити природний перебіг процесу сепарації. Надмірна опіка і тотальний контроль створюють перешкоди для дитини на шляху в доросле життя.
Коли діти виростають і відокремлюються, деякі батьки переживають глибоку депресію та усвідомлення, що втратили єдиний сенс у житті. Це називається синдром порожнього гнізда. Він виникає в людей, які не знають, чим зайнятися, як заповнити вільний час, коли син одружився і пішов з дому. Відчуття, що стали непотрібними гризе, і люди не в силах прийняти те, що діти стали дорослими. Карикатурні тещі, які заважають молодій сім'ї жити своїм життям — яскравий приклад синдрому порожнього гнізда. Жінка повністю розчинилася у своїй доньці, а коли та вийшла заміж, у неї виник вакуум у житті, додали експерти.
Крім цього, часто такі батьки несвідомо стають потерпілими — від маніпуляцій своїх дітей. Коли в батьків усе життя сконцентроване на одній дитині, вона швидко розуміє, що з батьків можна мотузки вити і запитам кінця не буде.
Діти, які валяються на підлозі в магазині іграшок і верещать, — один із яскравих прикладів проблем, які виникають у батьків, що живуть тільки життям дитини. Це може бути 158-ма іграшка, кімната завалена, але якщо немає обмежень, діти легко вимагатимуть, не зважаючи на думку і почуття своїх батьків, зазначили психологи.
Фахівці наголосили, що батьки, які живуть заради дітей, часто позбавляють дітей можливості розвиватися і рости. Батьки завжди хочуть, щоб їхні діти не ризикували даремно, не зв'язувалися з поганою компанією. Це призводить до гіперопіки, покрокового контролю і позбавлення свободи вибору. Батьки, надмірно захищаючи дітей, фактично забороняють самостійно розв'язувати проблеми, вчитися на своїх помилках і долати перші труднощі. За таких умов навичка самостійності не може бути вироблена повноцінно.
Батьки, які живуть тільки заради дітей, обрізаючи всі свої зв'язки та інтереси поза сім'єю, роблять гірше собі та дітям. Створюючи вакуум навколо дітей, вони втрачають можливість для власного розвитку і водночас блокують у своїх дітей можливість навчатися. Дбати про сім'ю і дітей — важливо, але щоб кожен член сім'ї був щасливий, потрібно дозволити дітям і собі розвиватися, підсумували психологи.
Фахівці рекомендують почати жити з дітьми, а не для дітей.
Основою спокою стануть довірчі та гармонійні стосунки. Вчіться слухати та розуміти дітей, у якій би кризі вони не перебували. Дайте їм свободу і право вибору, навчіть вибудовувати особисті кордони та допоможіть розвиватися. Любіть дітей безумовно, але не безвідповідально, резюмували експерти.
