Живучи пiд одним дахом з представниками кiлькох поколiнь жiнки майже втричi частiше страждають i вмирають вiд хвороб серця, передає Ukr.Media.
У дослiдженнi брали участь близько ста тисяч чоловiкiв та жiнок вiком вiд 40 до 69 рокiв, котрi не мали хронiчних серцево-судинних захворювань. Наприкiнцi кiлькарiчного експерименту найздоровiшими виявилися жiнки, котрi живуть у будинку лише зi своїм чоловiком. Тi, що проживають разом з родичами (батьками або дорослими дiтьми), у 2 -- 3 рази частiше потерпають вiд проблем серця. В тому числi йдеться й про збiльшення ризику передчасної смертi.
Прокоментували такi результати Анатолiй Дорогий, доктор медичних наук, завiдувач лабораторiєю наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ "Iнститут кардiологiї iменi М. Д. Стражеска", та Євген Заїка, професор Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна.
-- Жiнка є берегинею сiмейного вогнища. Тож така заява суперечить однiй з основних життєвих аксiом, чи не так?
Є. Заїка: -- В даному випадку йдеться про iнше, зокрема про потребу кожної людини в збереженнi меж свого життєвого простору. Я поясню, якщо кiлька поколiнь проживає в одному примiщеннi, доросла людина при цьому потерпає вiд так званого стресу скупченостi. До речi, такий ефект було свого часу доведено в експериментах над мишами. Коли в тiсну клiтку потрапляло багато тварин, вони не лише ставали агресивними, у них починали розвиватися рiзнi захворювання.
Тобто, мова про загальнобiологiчне явище. Нiхто не любить самотностi, але при цьому комфортно ми можемо почуватися лише за умов оптимальної щiльностi заселення.
-- Але ж люди вiддавна жили разом кiлькома поколiннями...
Є. Заїка: -- Так, при цьому ранiше сiм"ї були чисельнiшими. А секрет у тому, що попереднi столiття не вирiзнялися такою великою кiлькiстю населення загалом. А зараз ми з самого ранку стаємо заручниками стресу вiд скупченостi, коли штовхаючись, намагаємось зайти до громадського транспорту. На роботi доводиться увесь день спiлкуватися зi спiвробiтниками, на вулицях постiйно бачимо натопв.
Вiдтак, прийовши додому, людина потребує спокою. Їй необхiдно бодай 2 -- 3 години побути насамотi (або лише поряд iз коханою людино) -- це природня потреба. Тодi як вдома на неї чекає метушня домашнiх. Тож проблема скупченостi для сучасної людини стала тотальною.
-- Чому ж тодi жiнки вiд цього потерпають частiше?
Є. Заїка: -- Бо саме до жiнки всi домашнi йдуть за порадою, саме їй довiряють усi свої проблеми. Саме жiнка найбiльше переймається турботами всiх своїх рiдних, вона намагається допомогти всiм одночасно, через що її нервова система найбiльше страждає. А звiдси й проблеми.
Треба сказати, що все залежить вiд iндивiдуальних адаптацiйних можливостей. В одних проблеми зi здоров"ям на такому грунтi можуть початися через 20 рокiв, а в iнших -- через кiлька мiсяцiв. Йдеться навiть про захворювання шлунка, але найчастiше про недуги серця та судин. На цьому тлi починаються проблеми з тиском, з"являється загроза розвитку iшемiї, iнфаркту, iнших важких захворювань.
А. Дорогий: -- Варто додати, що мова не лише про жiнок працездатного вiку. У групi ризику також i люди пенсiйного вiку. Бо йдеться про перiод, коли оптимальною є формула: чим менше в хатi людей, тим краще. Бо якщо в однiй квартирi увесь час галасують дiти, котрих потрiбно бавити, складається ситуацiя так званого конфлiкту iнтересiв. Старшим людям потрiбен спокiй та затишок. Особливо мова про жiнок, адже вони й справдi всi сiмейнi труднощi намагаються "тягнути" на власних плечах. А якщо точнiше, пропускають через своє серце...
