З повсякденного досвіду нам відомо, що на деяких людей сідають комарі частіше, ніж на інших, передає Ukr.Media. В журналі Current Biology була опублікована стаття, що частково пояснює цей феномен тим, наскільки майстерно людина вбиває комарів, що сідають на шкіру.
"Якщо ви знаходитесь за містом у компанії, тримайте поруч з одним, захопленим бесідою і не звертають уваги на комарів; вони з великою ймовірністю злетяться до нього, а вас залишать у спокої", - пояснює Джеффрі Рифелл (Jeffrey Riffell) з Вашингтонського університету в Сіетлі, один з авторів дослідження.
У статті Рифелл і його колеги описують поведінку комарів, випущених в приміщення з двома підвішеними під стелею шматками тканини. Одні шматки до цього тримали люди, і вони видавали привабливий для комарів запах людського тіла, інші були чистими. Комарі переважно сідали на тканину, яка пахла людиною.
Експеримент повторили, додавши механіки: тканина із запахом людини приводили в рух, ту, що не пахла, - залишили висіти спокійно. У цьому випадку комарі не віддавали перевагу шматку тканини, яка пахла людиною. Одного разу злякавши комах помахом полотна, вчені "навчили" їх уникати незручною мішені. Ефект вібрації виявився рівносильний 40% ефективності репеленту.
Подальші експерименти довели, що комахи не тільки запам'ятовують об'єкт, на який важко сісти, але і пов'язують це утруднення з запахом конкретної людини. Ця зв'язка формується завдяки активності дофаміну; генетично модифіковані комарі, у яких зв'язування дофаміну було утруднене і ця зв'язка майже не утворювалася, не розрізняли запах людського тіла.
Автори дослідження вважають, що їх відкриття може принести велику користь громадській охороні здоров'я. Так, наприклад, виведення генетично модифікованих комарів з порушеним зв'язуванням дофаміну може призвести до істотного зниження захворюваності малярією та іншими інфекціями, переносниками яких є комарі.
