Сучасні вчені в перервах між дослідженнями таємниць Всесвіту і спробами розщеплення елементарних частинок інколи встигають зробити щось дійсно корисне. Наприклад, відкрити явище, яке вони назвали «туалетний шлейф», інформує Ukr.Media.
Перший унітаз був винайдений близько 1596 року сером Джоном Харінгтоном для англійської королеви Єлизавети I. Час появи унітазних кришок точно невідомий, але можна припустити, що вони створювалися через деякий час після перших унітазів і були покликані перешкодити поширенню неприємних запахів королівськими апартаментами.
Попри довгу історію, спори про правильне застосування кришок не вщухають досі. Треба їх закривати чи ні? Якщо потрібно, то коли?
Відповідь на це питання дають мікробіологи. Згідно з їхніми дослідженнями, кожен раз при змиві води над унітазом піднімається аерозольний стовп заввишки до 2 метрів, що складається з води, повітря і частинок наших випорожнень. Саме він називається туалетним шлейфом.
Потім частинки екскрементів і бактерії з цієї хмари розносяться на відстань до 4 метрів. В опублікованому в журналі Applied Microbiology в 1975 році дослідженні говориться, що частинки туалетного шлейфа виявлені на всіх прилеглих поверхнях та речах, у тому числі рушниках, косметичних засобах і навіть зубних щітках.
Зрозуміло, кількість частинок і бактерій, що потрапляють з унітаза на зубну щітку в результаті одного зливу, мізерно мала. Але проблема в тому, що вони можуть там накопичуватися і розмножуватися, тим більше, що середовище цьому сприяє. А це вже не жарти.
Так що ж робити? Вчені радять дотримуватися наступних правил:
- Завжди опускайте кришку унітазу перед натисненням на кнопку зливу.
- Тримайте зубні щітки та засоби особистої гігієни подалі від унітаза. Бажано в закритих боксах.
- Якщо ви користуєтеся громадським туалетом, то постарайтеся вийти під час зливу води.
Але найголовніше, кажуть вчені, не нехтувати елементарними правилами гігієни. Наприклад, кожен раз мити руки після відвідування туалету. Ну, це ми й так прекрасно знали, правда?
