Фермери бронзового століття найчастіше вирощували корів

Пересування древніх сільськогосподарських культур і домашніх тварин через доісторичну Євразію досить добре задокументовано в різних археологічних записах. Але було не зовсім зрозуміло, як фермери і пастухи бронзового століття включили таких домашніх тварин, як корови, в свої давні тваринницькі і кулінарні традиції, інформує Ukr.Media.

Нове дослідження, проведене археологами з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, дало нові дані, що дозволяють говорити, що м'ясо і молоко грали набагато більш важливу роль в харчуванні людей в бронзовому столітті, ніж це передбачалося раніше. Дослідження об'єднує нові і раніше опубліковані дані з дев'яти ділянок уздовж коридору Хекса, ключового регіону між пустелею Гобі і Тибетським плато, який полегшив переміщення древніх культур між Центральною і Східною Азією.

Цей аналіз також показав, що фермери і пастухи доглядали за вівцями і козами інакше, ніж за своїми коровами. Зокрема, вони тримали корів ближче до дому і годували їх побічними продуктами зернових, які вони вирощували для власного споживання, наприклад стебла трави від рослин проса.

Вчені пояснюють, що використовуючи метод аналізу стабільних ізотопів, вони вивчили раціон місцевих травоїдних тварин, які утримувалися в коридорі Хесі бронзового століття на північному заході Китаю. Результати показали, що велика рогата худоба, вівці або кози містилися чітко в різних екологічних нішах в досліджуваному регіоні. Імовірно, це могло бути результатом різних управлінських рішень, зроблених місцевими фермерами, які прагнули знайти баланс між традиціями та інноваціями.

У той час як вівці і кози, схоже, їли природну рослинність, випасаючись навколо сіл, вчені виявили докази того, що корів годували трохи інакше. Кістки великої рогатої худоби, які проаналізували дослідники, показали більш високий внесок рослин, які більш пристосовані до посушливих умов. У цю групу культур входить, наприклад, просо, яке спочатку обробляють в Східній Азії. Ці дані свідчать про те, що раціон великої рогатої худоби в більшій мірі залежав від продуктів харчування, і що, отже, велика рогата худоба, можливо, вирощувався ближче до населених пунктів, ніж вівці і кози.

Вчені підкреслюють, що розуміння минулих умов ведення сільського господарства і дієтичних умов може допомогти впоратися з деякими проблемами, з якими людство стикається в сучасному світі. Ці проблеми носять не тільки соціальний, а й екологічний характер. Так, в контексті потепління клімату, коли прогнозується, що вологість ґрунту буде все більше виснажуватися в глобальному масштабі, можна провести паралелі з умовами середнього голоцену на північному заході Китаю.