Чому США — світовий магніт для торнадо?

Дивлюся на свіжі новини: знову когось здуло. Іллінойс, Індіана, Алабама. Раніше сезон торнадо стартував за розкладом у травні, зараз ця дискотека починається, коли їй заманеться. Клімат ламається, вітри міцнішають, інформує Ukr.Media.

1200 вирв на рік — це офіційна американська статистика. Цифра кінська, в інших країнах такого і близько немає. Чому саме Штати? Жодної містики, просто вкрай специфічне планування рельєфу.

Уявіть гігантську аеродинамічну трубу. З північних Скелястих гір та Канади суне холодний сухий фронт. Знизу, від Мексиканської затоки, пре розігріте вологе повітря. Вони стикаються лоб у лоб акурат над Великими Рівнинами. А там — степ. Абсолютно плоский ландшафт, де вітру не заважають гори чи ліси. Природа влаштовує заміс просто тому, що має для цього ідеальний полігон.

Звідси вся ця класика з новин про «Алею торнадо» — Техас, Канзас, Небраска. Є ще «Алея Діксі» трохи південніше (Луїзіана, Алабама, Джорджія). Про неї рідше знімають кіно, але саме там смерчі збирають найгірші жнива.

Закономірне питання: в інших місцях фізика працює інакше? Ні, так само. У Південній Америці є свій коридор, де стикаються тропіки Амазонки й холод Анд. Росія та Австралія теж регулярно вигрібають від погоди.

Але є один нюанс. Там ці воронки крутяться в такій глушині, що їх банально нікому фіксувати. Здуло два кущі в пампасах чи гектар порожнього поля — ніхто в рапорти це не внесе. США ж густо заселені, засіяні й обвішані метеорадарами вздовж і впоперек. Кожна вирва потрапляє в кадр і в звітність.

Зараз усі хапаються за голову через зміну клімату, тож, можливо, інші країни теж почнуть притомно рахувати свої шторми. Але сумнівно, що хтось найближчим часом відбере у Штатів цей дурний титул головного вентилятора планети.