Від цифрової копії до фізичного тіла: як віртуальні симуляції здешевлюють виробництво розумних роботів

Чергова презентація техногігантів. Зазвичай це нескінченні графіки, цифри та розмови про потужності, від яких тягне на сон десь на другій хвилині. Але Дженсен Хуанг з NVIDIA знає, як продавати залізо. Замість нудних слайдів він вивів на сцену диснеївського Олафа. Того самого сніговика. Тільки тепер це робот, який ходить і розмовляє, інформує Ukr.Media.

Дивишся на це і думаєш: ну, прикольна іграшка для Діснейленду, діти будуть у захваті. Але під цією милою оболонкою ховається дещо серйозніше. Це не просто аніматронік, який смикається за заздалегідь написаним скриптом. Це демонстрація того, як зараз взагалі створюють роботів.

Секрет у тому, що ніхто більше не витрачає роки на те, щоб навчити залізяку ходити в реальному світі. Це дорого і довго. NVIDIA разом з Disney зробили інакше: вони закинули цифрову копію Олафа у свою віртуальну симуляцію. Там алгоритми на базі фізичного рушія ганяють модель на шаленій швидкості тисячі разів. Робот падає, встає, знову падає — усе це в цифрі. Методом проб і помилок нейромережа вчиться розуміти фізику, гравітацію і баланс.

А коли цифровий "мозок" нарешті розуміє, як не розбитися об підлогу, його просто завантажують у фізичне тіло.

І воно працює. Робот виходить на сцену, адекватно реагує на перешкоди й ще й огризається Хуангу на його технічні ремарки: «Я сніговик, а не зануда».

Сьогодні це кумедний Олаф, який жартує про «завершення симуляції» та ниє, що йому жарко. Завтра за цією ж логікою і в цих же симуляторах натренують щось менш миле і куди більш прагматичне — для складів, заводів чи будівництва.

Робототехніка перестала бути справою інженерів із викрутками, які місяцями калібрують один суглоб. Тепер це просто математика, яку рахують потужні відеокарти. І рахують, треба визнати, страшенно швидко. Межа між тим, що відбувається у віртуальному середовищі, і тим, що ходить вулицями, зникає.