Пенсіонерка щодня ходить в тренажерний зал і прокачує тіло так інтенсивно, як не снилося і деяким людям, інформує Ukr.Media.
Але найбільше людей може вразити не сила бабусі, а її вік і зовнішній вигляд, адже в 104 роки виглядати настільки гарно — це, якщо не чари, то точно талант.
Рут Кундсін не типова пенсіонерка, і не лише тому, що стала однією з перших жінок-професорів медицини в Гарвардському університеті. Річ у тім, що по її зовнішності практично неможливо визначити її вік.
Пенсіонерка уважно стежить за своїм здоров'ям, а її рутина не обмежується низьковуглеводними дієтами, перед нею стоїть завдання складніше. Щодня Рут ходить у спортзал, де тренує ноги, прес, стегна та інші частини тіла, а для цього підіймає велику вагу, які під силу не кожному.
Все б нічого, але жінці вже 104 роки, і таких відвідувачок спортзалу, як вона, більше немає.
Правда, після того, як Рут відзначила свій 104-ий день народження, вона почала переживати, що стала занадто літньою для сеансів в тренажерному залі зі своїм особистим 70-річним тренером Діком Реймондом.
- "Можливо, я просто вже дуже стара. У мене виходить не так добре, як раніше", — поскаржилася Рут.
З жінкою могли б посперечатися тележурналісти, які у 2019 році спостерігали за її тренуваннями.
Тренер теж впевнений, що побоювання Рут марні і що їй слід продовжувати використовувати улюблені тренажери, щоб не давати фору іншим «гарячим бабусям».
- "Я сподіваюся, що Рут повернеться, тому що її результати дивовижні. Коли почався карантин, вона тренувалася вдома з гантелями і гумкою, але для неї цього недостатньо".
У літньої жінки дійсно великі запити до життя, і її можна зрозуміти, адже з самого юного віку Рут досягала великих результатів. Після народження другої дитини Кундсін отримала ступінь магістра в галузі мікробіології Бостонської медичної школи, коли їй було всього 33 роки.
Потім Вона продовжила навчання в докторантурі з мікробіології, епідеміології та біостатистики в Гарвардській школі громадської охорони здоров'я і закінчила її в 1958 році.
Жінка став доцентом Гарвардської медичної школи в 1976 році, а потім працювала епідеміологом в лікарні Пітера Брента Бригама з 1970 по 1982 роки. Однак на початку 1970-х її кар'єра викладача медицини зайшла в глухий кут.
Тоді від поганого настрою жінку врятували тільки тренування, і вже в поважному віці вона захопилася силовими навантаженнями.
- "Я рада, що свого часу пішла в спортзал. Якби не тренажери, я б не виглядала так, як виглядаю, і не була б настільки здоровою", — зізнається Рут.
Тож, хто б там, що не говорив, але спорт однозначно творить чудеса.
