Як саме треба гуляти людям похилого віку, щоб не хворіли ноги, а загальне самопочуття покращувалося. Люди у віці все частіше сидять удома і потім страждають від наслідків гіподинамії.

Літнім людям, як нікому іншому, треба частіше гуляти. При цьому ситуація складається зазвичай навпаки — чим старша людина, тим більша ймовірність, що вона сидітиме вдома і виходитиме на вулицю лише за суворою потребою, інформує Ukr.Media.

А гіподинамія для людей похилого віку смертельно небезпечна. Тож ходити лікарі рекомендують завжди. При цьому є низка рекомендацій для організації прогулянки на ногах людям похилого віку, щоб ця місія була здійсненна і призводила до потрібного ефекту без шкоди для здоров'я.

Більшість людей похилого віку стикаються зі зниженням рухової активності. Малорухливий спосіб життя збільшує ризик захворювань опорно-рухового апарату, призводить до виникнення проблем із серцево-судинною системою, підвищення рівня глюкози в сироватці крові, порушення сну та погіршення настрою.

Людина починає відчувати себе залежною від обставин, через що формується звична поведінка з мінімальною руховою активністю, що веде до порушення якості життя. При цьому банальна прогулянка пішки — найдоступніша форма фізичної активності.

У чому користь прогулянки?

Спокійна ритмічна ходьба веде до поліпшення роботи всіх органів та систем організму людей старше 60 років. Найкраще для такого виду навантаження підходить ранковий годинник, але можна вибрати і інший графік, головне, щоб був рух. Так, при безсонні краще робити вечірні прогулянки, а при зайвій вазі краще гуляти в пообідній час.

Якщо людина у віці давно не займалася фізичною активністю, то слід починати поступово, повільно збільшуючи навантаження. Режим "тренувань" підбирається індивідуально. Літнім людям без особливих проблем із самопочуттям рекомендується здійснювати тривалу прогулянку (годину і більше) раз на два дні, долаючи 3-5 км у середньому темпі. Якщо з'являється задишка, біль за грудиною або прискорене серцебиття, профузний (раптовий і рясний) піт, необхідно зупинитися і відпочити, а при необхідності — прийняти прописані лікарем лікарські препарати.

Для тих, хто тільки починає тренуватися, краще починати з повільної ходьби протягом 10 хвилин, потім прискоритись на 5-10 хвилин і потім повернутися знову до повільної ходьби ще на 10 хвилин. У такому темпі рекомендується гуляти щодня 1-2 тижні. Потім, у наступні два тижні, бажано збільшувати час на 5-10 хвилин, кожні два тижні досягаючи бажаного результату у вигляді 50-60 хвилин ходьби у швидкому темпі. Таким чином, через 3-4 місяці регулярних занять літня людина зможе проходити до 6-8 км щодня.

Важливою умовою є задоволення від ходьби чи будь-якої рухової активності та поліпшення загального самопочуття. Необхідно враховувати свій стан здоров'я та фізичні можливості організму. Почуття невеликої втоми та незначної пітливості під час прогулянки не повинні викликати переляку — вони швидко минають після короткочасного відпочинку.

Режим прогулянок при цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, хворобі Паркінсона, деформуючому остеоартрозі та після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу має свої особливості. Ці діагнози не повинні розглядатися як перешкода, а навпаки є приводом для рухової активності, але обов'язково під контролем лікаря, який розробляє індивідуальну програму реабілітації з урахуванням особливостей пацієнта.