Гомер несхвально відгукувався про луці - зброю боягузів. Папи римські безуспішно забороняли арбалет.
Кулі дум-дум
Свою назву ці кулі, також відомі як експансивні, що розгортаються, отримали з-за того, що були розроблені на британській збройової фабриці, розташованій у робочому передмісті Калькутти Дум-дум.
Такі кулі з спиляної на носі оболонкою розкриваються подібно квітці і заподіюють страшні рани. На початку 1890-х кулі дум-дум з'явилися, а вже в 1899 році були заборонені Декларацією про невживання легко розгортаються і сплющивающихся куль, прийнятої на Гаазької конференції - першої в історії мирній конференції, скликаній за ініціативою російського імператора Миколи II.
Причина заборони - «надмірна жорстокість» цих боєприпасів.
Але експансивні кулі цілком офіційно існують досі - в мисливському і поліцейському зброю: висока зупиняє дію поєднується з низькою ймовірністю ураження навиліт при попаданні в ціль, що зменшує ризик ураження випадкових перехожих.
Хімічна зброя
Примітивне хімічну зброю з підручних засобів використовували ще в Стародавній Греції. Але в промислових масштабах його стали застосовувати у I Світову війну. Втім, незважаючи на смертоносність його дії, хімзброю показало невисоку ефективність. В 1928 році в Женеві був підписаний Протокол про заборону використання у військових діях задушливих, отруйних та інших газів.
Заборона не допоміг, і у II Світову війну агресори - Німеччина та Японія - застосовували отруйні речовини: для зачищення вперто оборонялися укріплень і каменоломень, де переховувалися партизани.
Хімічна зброя використовувалося й пізніше: у В'єтнамській війні (1964-1973) його застосовували обидві сторони, так само як і в Ірано-іракській війні (1980-1988).
Останній раз отруйні речовини заборонили в 1997 році, коли вступила в силу Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення. Очікується, що повне знищення хімічної зброї очікується до 2017-19 роках.
Напалм
Попередником напалму можна вважати «грецький вогонь» - горючу суміш, винайдену візантійцями в VII столітті. «Грецький вогонь» горів навіть на поверхні води.
Напалм був винайдений в США в 1942 році і застосовувався армією цієї країни під час Другої світової війни, у Корейській війні (1950-1953) і особливо широко - під час війни у В'єтнамі. Напалм застосовували й інші країни: Ізраїль, Ірак, Аргентина.
Оскільки вражаючу дію від напалму поширюється неконтрольовано, від нього нерідко страждали мирні жителі. І в 1980 році ООН було прийнято «Протокол про заборону або обмеження застосування запального зброї».
Протипіхотні міни
За статистикою, на міни припадає десята частина загального числа втрат. Бували, щоправда, винятки: у Корейській війні (1950-1953) втрати від них у військах ООН склали 40%, а у В'єтнамській - 60-70%.
Міни мають величезний психологічний ефект: змусити солдатів наступати по мінному полю (при втратах менших, ніж від артобстрілу) не могли ні наказів, ні погрози.
Негуманність цього виду озброєнь полягає в тому, що навіть через багато років після закінчення бойових дій на них продовжують підривати мирні жителі. У 1997 році в Оттаві була підписана Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їх знищення. Але незважаючи на рішення Оттавської конвенції, заборона повсюдно порушується.
Касетні боєприпаси
Предтечею цієї зброї можна вважати звичайний мисливський дробовик. Розвитком ідеї стала артилерійська картеч, а потім шрапнель. Перші ж касетні бомби використовували німці, в 1939 році обрушившие на польські війська звичайні бомби, начинені сотнею маленьких бомбочек. До кінця минулого століття касетні боєприпаси стали досить ефективним зброєю, що довели військові конфлікти того часу.
Через недосконалість детонаторів, не всі бомби вибухали, фактично перетворюючись в протипіхотні міни. Незважаючи на вдосконалення механізмів детонаторів і самоликвидаторов, цю зброю було визнано негуманним.
У 2008 році в Дубліні була підписана Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі касетних боєприпасів та про їх знищення. Втім, найбільші виробники касетних боєприпасів - США, Росія, Китай - це угоду не підписали.
Біологічна зброя
З найдавніших часів в обложені міста закидалися трупи померлих від чуми, щоб викликати епідемію серед захисників. Найвідоміший випадок - облога монголами генуезької фортеці в Криму в 1346 році, коли після такої бомбардування «Чорна Смерть», поширившись, викосила від третини до половини Європи.
Під час Другої Світової японці використовували бактеріологічна зброя, але домоглися скромних результатів - не більше 700 осіб за період з 1940 по 1945 рік.
Цей вид зброї має величезний мінус: збудники захворювань практично некеровані і не відрізняють своїх від чужих. Вирвавшись на волю, вони будуть знищувати все живе на своєму шляху без розбору. Крім того, вони можуть мутувати, і ці зміни важко передбачити. Це «двосічна» зброя вирішили заборонити. У 1972 році в Женеві була підписана «Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної зброї і токсинів та її знищення».
Зброя використовується терористами, не визнають ніяких конвенцій. У XX столітті зафіксовано з десяток випадків запланованих та вчинених биотерактов. Найвідоміший - розсилка листів зі спорами сибірської виразки в 2001 році.
Кліматичне зброю
На відміну від вищеописаних видів винищення людства, це зброя - гіпотетичне. Передбачається штучне вплив на погоду і клімат як окремо взятої території, так і цілого континенту.
Втім, в історії було кілька прикладів подібних змін. Найвідоміший - операція «Шпинат», коли американські військові в ході В'єтнамської війни добилися значного подовження сезону дощів і збільшення їх інтенсивності в три рази. Лісові дороги перетворилися на болота, комунікації противника були порушені. Також на багато років був серйозно порушений природний баланс, загинули цілі популяції тварин і рослин. Незважаючи на величезні фінансові витрати на операцію, реальна бойова користь була невелика.
Цей та інші досліди над природою привели до висновку, що, в першу чергу постраждає не безпосередній ворог, а людство в цілому. У 1978 році вступила в силу Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище.
Зараз активні роботи по впливу на погодні умови ведуться в цілому ряді держав. Завжди можна сказати, що дослідження ведуться виключно в мирних цілях.
