Обіцянка президента Сполучених Штатів Барака Обами послабити санкції проти РФ може підштовхнути його російського колегу Володимира Путіна бути більш поступливим і погодитися на припинення бойових дій на Донбасі. Однак для України існує небезпека того, що конфлікт на сході може перетворитися на “заморожений” на довгі роки. В іншому випадку Київ буде змушений відновити активну фазу АТО. Про це написав американський дослідник з питань оборони та міжнародної політики Cato Institute Бред Степлтон у своїй статті для Newsweek.
У публікації йдеться, що майже сім місяців тому в Білорусі лідери Росії, України, Франції та Німеччини затвердили угоду про перемир'я, яке називають “мінськими угодами”, щоб, нарешті, закінчити війну в Донбасі. Але постійні обстріли продовжилися, і угода тільки відстрочила ненадовго інтенсивні бої, які точилися на Сході України протягом 2014 року.
На думку автора, протести в Києві, які закінчилися смертю кількох солдатів Нацгвардії, свідчать про те, що до справжнього вирішення конфлікту ще далеко. Хоча США намагаються тиснути і на Москву, і на Київ, для того, щоб ті домовилися про певному стабільному врегулюванні. Якщо ж такої домовленості не буде, ситуація на сході України може розвиватися далі за двома сценаріями, обидва з яких неприйнятні.
На думку Степлтона, перший сценарій означатиме відновлення інтенсивних бойових дій, як це було до підписання угоди в Мінську.
А другий – встановлення перемир'я, яке з часом трансформується в “заморожений конфлікт”.
Останній сценарій означатиме, що Україна і захоплені частини Донбасу деякий час будуть існувати окремо і будуть протистояти одне одному. На перший погляд, другий сценарій здається не таким вже й поганим. Зрештою, розділені Китай і Тайвань або Північна і Південна Кореї стали найбільш відомими замороженими конфліктами.
І, незважаючи на те, що сторони, які борються одна проти одної, час від часу стикаються з військовою напругою, Китай, Південна Корея і Тайвань домоглися неймовірних економічних успіхів за останні кілька десятиліть. А Сеулу і Тайбею вдалося ефективно розвинути демократичні інститути.
Проте, вважає автор, поява замороженого конфлікту в Україні навряд чи можна порівнювати з тими, що існують в Азії. Прогрес, якого досягли КНР, Південна Корея і Тайвань були досягнуті за рахунок стабільності, яка виникла завдяки тому, що США взяли під свій військових протекторат Сеул і Тайбей.
В українському конфлікті Вашингтон не подає жодних сигналів готовності взяти на себе будь-які зобов'язання перед Києвом. Тому заморожений конфлікт в Україні буде більш схожий на ті, які існують в Грузії та Молдові.
Російські спецслужби в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї перешкоджають короткостроковим намірам Кишинева і Тбілісі приєднатися до європейських інституцій, таким як ЄС. Тому для України, яка прагне зберегти свою цілісність через бажання інтегруватися із Заходом, дуже важливо виконати мінські угоди і повернути під контроль свої кордони.
Правда, з обох сторін конфлікту є певні небажання виконувати ті чи інші пункти. У таборі українських націоналістів немає бажання надавати захопленим Донецькій і Луганській більшу автономію. А підтримувані Кремлем терористи в цих містах не хочуть відмовлятися від влади, яку вони захопили з допомогою російської зброї.
Москва ж взагалі, здається, не хоче завершувати цей конфлікт і прагне тиснути на Київ за допомогою “замороженої” війни. Таким чином, на думку автора, США повинні докладати більше зусиль, щоб змусити обидві сторони все ж вести діалог і виконувати домовленості.
І Вашингтону почати варто з того, щоб переконати Київ прийняти закон про децентралізацію, а це буде важко. Але у нього є важелі впливу на українську сторону. МВФ запропонував Україні кредит у розмірі $ 17,5 млрд, але значна частина цієї суми – списані борги приватних кредиторів. До того ж, гроші потрібні на проведення болючих реформ.
США і ЄС видали Києву тільки $ 2 млрд фінансової допомоги. МВФ визнав, що Україні знадобиться $ 40 млрд протягом найближчих чотирьох років. І адміністрація Обами разом з європейськими партнерами повинна дати чітко зрозуміти, що додаткові кошти Київ отримає лише тоді, якщо проведе децентралізацію.
В цей же час, США не мають впливу на проросійських бойовиків, але вони намагаються тиснути на Росію, яка контролює їх. До цього часу санкції виглядали як провальний крок примусу до дипломатії. Але, на думку автора, вони не спрацювали тому, що Вашингтон ставить умови, які Володимир Путін точно не хоче виконувати, наприклад він ніколи не погодиться повернути Крим Україні.
Степлтон пише, що Обамі не варто “дозволяти принциповості по Криму стати на шляху вирішення конфлікту в Донбасі”. І оскільки російська економіка все більше виснажується санкціями, їх скасування може виглядати як “пряник” для Росії, який вона отримає виконавши мінські угоди. Росії доведеться вивести війська зі Сходу України.
Це буде не складно для Путіна, оскільки він постійно запевняє, що їх там нібито немає. Також російський президент повинен буде змусити бойовиків скласти зброю і віддати під контроль кордон України. Труднощі можуть виникнути, враховуючи те, що не відомо, наскільки сильно Росія впливає на бойовиків та їхніх ватажків.
Проте обіцянка послабити санкції може підштовхнути Путіна до вирішення мінських угод. На думку автора, США, таким чином, можуть зробити вирішення конфлікту в Донбасі більш привабливим для Путіна, ніж створення “замороженого конфлікту”.
Він зможе оголосити, що захистив права росіян на Сході України, а ще отримати лаври переможця над “несправедливими санкціями Заходу”. Вашингтон може дозволити Путіну зобразити свою перемогу, про яку він мріє, перед росіянами. Це не дуже привабливий вихід, вважає Степлтон, але ще більш небажаним є продовження війни в Україні.
