Регулярні перепрацювання поступово увійшли в норму через загальний культ успіху, а трудоголізм став повноцінною залежністю з яскравими симптомами і страшними наслідками. Настав час запитати себе, чи не запрацьовуєтися ви до смерті?
Як живуть трудоголіки?
Як мінімум два рази на тиждень Олександр прокидається за будильником о 3 годині ранку, відкриває ноутбук, заварює міцну каву, і наступні 4 години проводить, придумуючи маркетингові стратегії для своїх клієнтів. В 7 ранку він снідає, приймає душ, їде в офіс і намагається виконати якомога більше термінових завдань. Також Олександр проводить багато часу у відрядженнях, часто відвідує клієнтів в інших містах і ніколи не засинає один: його комп'ютер, планшет і телефон завжди «ночують» поруч. Він випиває близько 8 чашок подвійного еспресо в день і чесно намагається звести вживання енергетичних напоїв до однієї банки в день. Олександр – незамінний співробітник, тому він відмовляється від відпустки вже другий рік поспіль. Корпоративний психолог вже кілька разів натякав, що Олександр – трудоголік, і його проблему не можна пускати на самоплив.
У міжнародній класифікації психічних розладів трудоголізм поки що відсутній, але у нього є всі ознаки залежності. Переробки, неможливість зупинитися і розслабитися, дискомфорт і докори сумління на вихідних, повне занурення в роботу, нав'язлива потреба постійно контролювати всі виробничі процеси – чи варто продовжувати список симптомів?
Як трудоголізм руйнує відносини та здоров'я
Олександр не погоджується з психологом, хоча не заперечує, що його особисте життя давно застигло на нульовій позначці.
«Кожна дівчина, з якою я зустрічався, рано чи пізно влаштовувала істерику, що я ставлю роботу вище наших відносин. Я не хочу здатися психопатом, але якого біса я повинен витрачати дорогоцінний час, щоб марно проводити його з нею?»
Згідно з дослідженнями психологів, майже 40% шлюбів, де один з партнерів страждає трудоголізмом, закінчуються розлученнями. За іншими даними, близько 80% залежних від роботи людей, набувають нервові розлади, хвороби серця, судин і ШКТ. Не дивлячись на це, більшість людей вважали б Олександра не трудоголіком, а профі.
Людина, орієнтована на кар'єру, потенційно готова пожертвувати особистим життям і щастям заради визнання і гідної матеріальної компенсації. На жаль, успіху досягають не всі. Психотерапевт Брайан Робінсон, професор Університету Північної Кароліни (США), регулярно консультує людей, звільнених за трудоголізм:
«Вони працювали у вихідні і підбурювали колег чинити так само, розраховуючи на лояльність керівництва. Але іноді таких людей звільняють, і вони можуть опинитися на межі суїциду, втрачаючи сенс життя і віру в себе».
Кароса – раптова смерть на робочому місці
Все ще не вірите, що трудоголізм небезпечний? Запитайте японців. В Японії, де люди переробляють в середньому по 80 годин на місяць, поширеною стала раптова смерть на робочому місці — кароса. За статистикою, понад 1000 людей у віці близько 30 років помирають прямо за своїм комп'ютером від інфаркту, викликаного перевтомою. Чому це відбувається?
Як і алкоголізм, трудоголізм впливає на хімічні процеси в мозку, стимулюючи підвищене вироблення адреналіну, кортизолу та інших гормонів стресу. В результаті артеріальний тиск підвищується, порушується серцевий ритм, і ризик нападу підвищується в рази. Цього дійсно варто побоюватися.
