Найчастіше для виведення грошей закордон у 2017 році використовувалися операції авансування імпорту товарів — 23 мільярда рублів, або 24 відсотки від загального обсягу виведення коштів закордон, а також переклади з операцій з послугами — 21 мільярд рублів, випливає з даних регулятора, інформує Ukr.Media.
Крім того, капітал виводився закордон через перекази з документами Федеральної служби судових приставів (19 мільярдів рублів), перекази за угодами з цінними паперами та імпорт товарів в рамках Митного союзу (13 мільярдів рублів), а також імпорт товарів з використанням пільгових режимів (3 мільярда рублів) і іншими схемами (4 мільярда рублів).
Основним шляхом переведення в 2017 році була видача грошей з рахунків фізосіб і рахунків платіжних карт — 152 мільярда рублів, або 47 відсотків від загального обсягу. Трохи менша сума була переведена в готівку з допомогою видачі за платіжними картками юросіб — 135 мільярдів рублів. Через видачу індивідуальним підприємцям було проведено 15 мільярдів рублів, через інші схеми — 24 мільярди рублів.
ЦБ збирається регулярно проводити зустрічі з керівництвом банків, на яких планується інформувати про нові схеми сумнівних операцій та надавати рекомендації з протидії їм. Надалі оцінка буде регулярно оновлюватися «з метою поліпшення інформаційного забезпечення піднаглядних організацій».
Згідно з прогнозом ЦБ, відтік капіталу в 2018-му складе близько 16 мільярдів доларів. В 2019-2020 роках вона скоротиться до 8-9 мільярдів доларів.
