Навіть сьогодні мешканці понад 20 країн прямо залежать від нього, але лише століття назад багато людей цілком серйозно розглядали проект повного осушення цієї водойми. Його реалізація могла привести до катастрофічних наслідків, інформує Ukr.Media.
У 1920 році німецький архітектор Герман Зергель запропонував проект так званої атлантроп. Незважаючи на всю фантастичність, він виявився цілком реальним: по суті, досить було б перекрити доступ води з Гібралтарської протоки, щоб осушити Середземне море.
Всього три греблі, встановлені в потрібних місцях, привели б до звільнення приблизно 576 000 квадратних кілометрів суші. Так і з'явився б новий континент, названий амбітним архітектором атлантроп.
Але Зергель абсолютно не враховував солоність води в морі. Грунт дна був би так насичений солями та мінералами, що ні про яке сільське господарство можна було б і не замислюватися.
Загалом, реалізація проекту не привела б ні до чого хорошого. У найкращому варіанті на планеті з'явилася б величезна солончакова пустеля, що не призначена для життя.
