Дружина в гніві вибігла з дому і залишила чоловіка з дітьми
Через 2 дні вона отримала лист.
Повернувшись додому після роботи, батько сімейства вирішив спокійно подивитися футбольний матч, не займаючи себе домашніми та батьківськими зобов'язаннями, інформує Ukr.Media.
Укладати спати дітей, які кричать йому зовсім не хотілося. Однак у цей вечір всьому судилося змінитися — грюкнувши дверима, дружина пішла, втративши терпіння. Діти залишилися з батьком.
Безтурботний чоловічий світ з пивом на дивані раптом перекинувся з ніг на голову. Ось що чоловік написав дружині через пару днів:
"Дорога моя,
Пару днів тому ми посварилися. Я прийшов додому, валився з ніг від утоми. Було 8 годин вечора, і я просто хотів впасти на диван і подивитися матч.
Ти була в поганому настрої і теж страшенно втомилася. Діти билися, а малюк кричав, поки ти вкладала його спати.
Я зробив голосніше, щоб нічого цього не чути.
"Ти ж не помреш, якщо трохи допоможеш і внесеш внесок у виховання дітей?" — запитала ти, збавивши звук.
Я роздратовано відповів: 'Я цілий день працював, щоб ти весь час могла залишатися вдома і грати в ляльковий будиночок".
Почалася сварка, один за іншим повалилися аргументи. Ти плакала, тому що втомилася і злилася. Я багато всього тобі наговорив. Ти кричала, що більше так не можеш. Потім ти вибігла з дому і залишила мене одного з дітьми.
Довелося мені самому нагодувати їх вечерею і укласти спати. На наступний день ти не повернулася. Я взяв вихідний на роботі і залишився вдома з дітьми.
Я пройшов через всі сльози і скарги.
Я цілий день бігав колами по хаті, не маючи вільної хвилинки навіть для того, щоб прийняти ванну.
Я одночасно грів молоко, одягав дітей і мив кухню. Одночасно.
Я був замкнений вдома на цілий день, не маючи можливості поговорити з людиною старше 10-річного віку.
У мене не було можливості нормально сісти за стіл і насолодитися їжею — треба було весь час дивитися за дітьми.
Я відчував таке виснаження, що міг би безпробудно проспати 20 годин. Але це неможливо, тому що малюк прокидається і кричить кожні три години.
Я прожив без тебе два дні і одну ніч. Я все зрозумів.
Я зрозумів, як ти втомлюєшся.
Я зрозумів: бути матір'ю — постійна жертва.
Я зрозумів, що це набагато важче, ніж сидіти в офісі за 10 годин і приймати серйозні фінансові рішення.
Я зрозумів — ти пожертвувала своєю кар'єрою і матеріальної свободою заради того, щоб бути поруч з дітьми.
Я зрозумів, як важко, коли твоє фінансове становище залежить не від тебе, а від твого партнера.
Я зрозумів, що ти жертвуєш, коли відмовляєшся піти з друзями на вечірку або в спортивний зал. Ти елементарно не можеш зайнятися улюбленою справою і навіть виспатися.
Я зрозумів, що ти відчуваєш, коли тебе замикають на замок з дітьми, і ти пропускаєш все, що відбувається навколо.
Я зрозумів, чому ти ображаєшся, коли моя мама критикує твої методи виховання. Ніхто не розуміє дітей краще, ніж їх мати.
Я зрозумів, що матері несуть найбільшу відповідальність у суспільстві. Ніхто, на жаль, цього не цінує і не звеличує.
Я пишу тобі цього листа не просто для того, щоб сказати, як сумую за тобою. Я не хочу, щоб ще один твій день пройшов без цих слів:
"Ти дуже смілива, ти прекрасно справляєшся з дітьми, і я захоплююся тобою!"
Роль дружини, матері і домогосподарки в суспільстві, будучи найважливішою, дійсно цінується менше всього. Найбільша в світі професія — професія матері.