Школярка прийшла на уроки і зустріла свого двійника, але дарма не надала цьому значення. Дівчата потоваришували, і виявилося, що їх зв'язок глибший, ніж можна було уявити. За їхньою дружбою ховається справжня мелодрама з викраданнями і арештами, але таким сюжетним віражам позаздрить навіть Тарантіно, інформує Ukr.Media.
У січні 2015 року дівчинка на ім'я Міше Соломан, яка у цей час закінчувала середню школу у Кейптауні, дізналася, що у навчальному закладі з'явилася новенька дівчинка — Кессіді Нерс, яка, за словами здивованих друзів, виглядала точнісінько, як вона.
Спочатку дівчинка не надала значення словам приятелів, але, коли вони з новенькою зустрілися у коридорі, Міше каже, що відчула миттєвий зв'язок і, попри трирічну різницю у віці, вони швидко потоваришували.
"Я майже фізично відчувала, що знаю її. Це було так страшно: я не могла зрозуміти, чому я так почуваюся. Я казала їй: "Агов, маля!" — і вона відповідала: "Егей, велика сестричко!" Іноді я ходила з нею у ванну і казала: "Давай я розчешу тобі волосся". Мені дійсно хотілося зробити це."
Щодня друзі, знайомі і просто перехожі на вулицях дивувалися їх схожості, і дівчатка самі жартома стали називати себе сестрами. Але, коли батьки Кессіді побачили їх спільне селфі, то стало не до гумору. Батьки Кессіді, Селеста і Морн Нерс, не могли повірити власним очам і вирішили запитати у Міше дату її народження. Але, коли виявилося, що подружка доньки народилася 30 квітня 1997 року, то сумнівів майже не залишилося, адже їх власна дитина, яка виглядала точнісінько, як Міше, народилася того ж дня.
За кілька тижнів Міше несподівано викликали до кабінету директора, де на неї чекали двоє соціальних працівників. Вони розповіли дівчинці історію про дівчинку на ім'я Зефані Нерс, яку викрали з лікарні Гроот Шуур у Кейптауні 17 років тому, коли їй було лише три дні.
Спочатку школярка не розуміла, навіщо їй розповідають цю дивну історію, але, закінчивши розповідь, соцпрацівники приголомшили Міше. За їх словами, саме вона була вкраденою дитиною, але дівчинка не поспішала вірити фактам. Вона пояснила, що, судячи з її свідоцтва про народження, вона народилася в іншій лікарні, але соцпрацівники відповіли, що, насправді, у самій лікарні записів про це немає.
Але навіть це не переконало дівчинку, хоча для багатьох правдивість історії вже була очевидною. Щоб розставити усі крапки над "i", Міше запропонували пройти ДНК-тест, і школярка погодилася. Вона не сумнівалася в тому, що аналіз розкриє помилку, адже у неї завжди були чудові стосунки з матір'ю.
"Я була впевнена, що тест буде негативним. Мама ніколи мені не брехала."
Але результати показали, що Міше Соломон і Зефані Нерс — родичі на 99,99 %.
"Я була шокована. Моє життя вийшло з-під контролю", — зізналася школярка.
Історія про вкрадену дитину потрапила у заголовки газет у Південній Африці і по всьому світу, і життя Міше відразу змінилося. Дівчинці заборонили повертатися додому до повноліття. Водночас жінку, яка виховувала її, Лавону Соломон, заарештували.
"Я навіть не встигла запитати у неї, що відбувається. Я так потребувала її підтримки", — зізналася дівчинка.
У житті школярки розпочався складний період, і один із найскладніших епізодів — це допит її батька, Майкла.
"Я бачила, як його очі наливалися кров'ю, і розуміла, що він дійсно наляканий. Я звикла до того, що він — мій герой, але якийсь інший чоловік робить з нього беззахисну дитину."
На допиті чоловік заперечував, що причетний до викрадення дівчинки. Поліція так і не знайшла доказів того, що Майкл Соломон знав правду про біологічних батьків Міші, тому його звільнили з-під арешту.
За офіційною версією, Лавонія справді була вагітна, але пізніше у неї стався викидень. З якоїсь причини жінка приховала інцидент від усіх рідних, а потім просто вкрала дитину і прикинулася, що Міше — її донька.
Справжні батьки дівчинки розповіли, що не припиняли шукати доньку і щороку святкували її день народження, навіть не підозрюючи, що дитина, яку вкрали, зростала лише у п'яти кілометрах від них.
Міше зізналася, що після возз'єднання з біологічними батьками, вона практично нічого не відчула.
"Вони обійняли мене і почали плакати. Але я нічого не відчувала."
На судовому засіданні жінка, яка виховала Міше, заперечувала будь-які правопорушення. Вона розповіла суду про свої чисельні спроби зачаття, кілька викиднів та відчайдушне бажання усиновити дитину. Потім Лавона сказала, що їй запропонувала дитину жінка на ім'я Сильвія, яка лікувала її від безпліддя. Сильвія сказала Лавоні, що малятко належить молодій дівчині, яка хоче, щоб новонароджену удочерили. Але доказів того, що жінка на ім'я Сильвія існує, не знайшлося.
За викрадення, шахрайство та порушення закону про дітей Лавону засудили до десяти років в'язниці. Найбільшою трагедією це стало для Міше, яка пізніше змогла зустрітися з прийомною матір'ю у в'язниці.
"Коли я вперше побачила маму в одязі, який носять ув'язнені, я заплакала. Тоді я плакала весь час. Пізніше я запитала у неї, чому вона мені брехала. Я сказала: "Ти знала, що я не твоя кров, що я дитина інших батьків, як ти могла так змінити всю мою долю?" Але вона продовжує заперечувати, хоча я їй вже не вірю."
У кінці 2015 року дівчинці виповнилося 18 років, і перед нею постав вибір: переїхати до біологічних батьків або залишитися з батьком, і вона вибрала другий варіант.
Міше щосили намагалася налагодити стосунки зі своїми біологічними батьками, але зізнається, що іноді відчувала до них ненависть за те, що вони позбавили її "матері".
