Рідкісне захворювання відняло у дівчини нюх — вона з раннього дитинства не відчуває запахів і смаку. Це заважає їй жити повноцінним життям і щодня створює безліч небезпек, але вона не засмучується, адже досі не розуміє, чого позбавлена, інформує Ukr.Media.
Двадцятидворічна Габріелла від самого народження страждає на рідкісне захворювання — ансомію. Це стан, з якого людина не відчуває запахи та навіть смаки або частково, або, як у випадку з Габріеллою, повністю. Загалом на різні форми ансомії страждають п'ять відсотків населення Землі. У частини з них це захворювання з'явилося протягом життя.
Правда, дівчина тривалий час не знала, що з нею щось не так. Вона жила звичайним життям, поки одного разу на уроці біології у школі не почали обговорювати відчуття людини.
"Усі говорили про запахи та наводили приклади, але я й гадки не мала, що відбувається. Тоді я зрозуміла, що не відчуваю запахів."
За цим відкриттям прийшло нове — виявляється, у їжі є смак. Для Габріелли було незрозуміло, як це взагалі, насолоджуватися їжею.
"Я не знаю, на що схожа їжа. Я не можу відчути, наскільки гарячий напій, їм я щось солодке або гостре."
Виявилося, що у своїй родині дівчина не єдина, хто страждає на ансомію — у її сестри аналогічне захворювання, причини якого поки з'ясувати не вдалося.
"Це дивно, тому що окрім мене і моєї сестри у нашій родині ні у кого не було проблем з нюхом, але, можливо, це щось генетичне."
Коли Габріелла була маленькою, відсутність нюху вплинула на її сприйняття навколишнього світу і емоційний стан.
"У мене був сильний страх вогню. Я думала, що, якщо будинок раптом спалахне, я не прокинуся, тому що не зможу відчути запах диму. У дитинстві ансомія дуже сильно впливала на мене, але з віком все минуло."
Однак, попри те, що страх не помітити небезпечні запахи згодом зник, самі небезпеки нікуди не зникли.
"Одного разу я готувала їжу вдома, і раптом прийшла моя мама. Вона сказала, що у будинку відчувається сильний запах газу. Це дійсно турбує, але зараз я набагато досвідченіша і намагаюся бути більш обережною.
Через захворювання дівчині складно займатися особистою гігієною — доводиться або постійно ходити у душ, або просити інших людей підказувати їй, якщо раптом від неї почне пахнути.
"Я користуюся дезодорантом, бо танцюю щодня, хоча мені він здається безглуздим. У мене ніколи не було нічого з парфумерії, і мене не цікавлять квіти, бомби для ванни або щось подібне."
Дівчина зізналася, що не шкодує про відсутність нюху, тому що його у неї не було ніколи, і вона не розуміє, чого позбавлена.
"Але я б хотіла мати це відчуття."
