Дівчина вирішила підтримати маму, яка хворіє на рак, але разом з нею надихнула ще й безліч незнайомців. А допомогли їй у цьому старий дитячий трюк і сніг, який любляча донька побачила вперше у житті. І від такої турботи стиснулося серце навіть у лікарів клініки, які навчилися ховати емоції, інформує Ukr.Media.
У Мішель Шамбах, 65-річної жінки з Гватемали, у жовтні 2019 року виявили пухлину у головному мозку, що швидко зростала — олігодендрогліому третьої стадії. Мішель звернулася до однієї з державних лікарень, і фахівець направив її до клініки Клівленда, штат Огайо, США. Після курсу лікування променевою і хіміотерапією жінка повернулася на батьківщину, однак до лютого 2020 року показники її крові та загальний стан погіршилися, і тоді Шамбах знову направили до Клівленда.
Разом з Мішель до США 12 лютого, у середу, приїхали її чоловік і донька Марі. Після того, як Шамбах опинилася у палаті, Марі піклувалася про неї цілий день, а ввечері повернулася у готель. Провівши з мамою весь четвер, Марі вже знову збиралася йти з лікарні, але помітила, що за вікном пішов сніг. Жінка, яка народилася і прожила все життя у Гватемалі, ніколи його не бачила.
"Я подивилася у вікно, побачила великий чистий аркуш і подумала, що на ньому можна щось написати."
Марі спустилася вниз і спробувала витоптати щось заради цікавості, але через те, що сніг не припиняв йти, її малюнки дуже швидко засипало. Однак до ранку опади припинилися, і вулиці міста були вкриті суцільним білим полотном. Йдучи до клініки, дівчина побачила рівний шар снігу на газоні та зрозуміла, що цього разу у неї все вийде. Усвідомивши, що з вікна маминої палати ця ділянка є помітною, вона вирішила підтримати її та розпочала малювати своє мотиваційне послання. Подивитися, як дівчина його писала, ви можете прямо тут.
Марі намалювала химерний бантик, а під ним залишила коротку, але дуже теплу фразу:
"Мамо, будь сміливою."
Закінчивши малювати послання, дівчина зателефонувала батькові.
Я сказала йому: "Поклич маму до вікна. І вона була щаслива. Дуже щаслива."
Проте полегшення від слів підтримки відчула не лише Марі, але і багато інших пацієнток клініки Клівленда, адже у палатах лежали й інші матері, і багато цих жінок сприймали фразу як послання собі.
Не залишився осторонь і персонал лікарні — її працівники сфотографували витвір дівчини та опублікували в офіційному твіттер-акаунті медустанови.
"Сьогодні біля нашого головного корпусу хтось залишив чудове послання. Той, хто це написав, ти зворушив наші серця."
За словами Марі, після того, як клініка опублікувала фотографію, її мама почала отримувати послання з батьківщини. Вона працювала вчителькою 30 років, і безліч її вихованців почали надсилати їй слова любові та підтримки.
"Я дуже щаслива, що мою маму підтримують так багато людей, це змушує її посміхатися," — сказала донька.
Марі вважає, що гарний настрій допоможе її мамі одужати, і, ніби на підтвердження її слів, у суботу, 15 лютого, рівень лейкоцитів у крові Мішель прийшов до норми.
Лікар сказав, що ліки, які він підібрав жінці, почали діяти, але у її доньки з цього приводу є інша теорія.
"Ліки допомагають, але вони вимагають великої підтримки та теплих слів."
